Учора Президент України Віктор Ющенко провів нараду з питань енергетичної безпеки. На нiй уряд уже вкотре презентував енергетичну стратегію України до 2030 року, яка передбачає сценарії на всі випадки життя — оптимістичний, базовий і песимістичний.
В основі стратегії — зниження енергозалежності (вп’ятеро!), збільшення виробництва енергії за рахунок власних джерел (втричі) та підвищення ефективності використання енергоресурсів (у 2,2 разу). Реалізація стратегії вимагає залучення трильйона гривень протягом 25 років і передбачає перехід протягом трьох-п’яти років на європейські ціни на енергоносії.
Виступаючи на презентації, Президент країни вказав, що Україна повинна інтенсивніше розвивати такі галузі паливно-енергетичного комплексу як ядерна енергетика й вугільна промисловість. «Прийшов час по-іншому подивитися на розвиток вугільної галузі та ядерної енергетики», — відзначив Ющенко, але висловив упевненість у тому, що оцінку даному документу насамперед повинна дати громадськість, оскільки стратегія спрямована на задоволення потреб країни в енергоресурсах. «Енергетична стратегія — це спроба акумулювати активи, підготовлені кількома урядами починаючи з 2002 року», — підкреслив Президент і вказав також на необхідність введення нової політики енергозбереження в Україні.
А українська громадськість в особі активістів Партії зелених України того ж дня організувала протестне пікетування вулиці Госпітальної, де проходила презентація. Близько 300 «зелених» активістів тримали лозунги: «Скажемо «Не Так» відходам із Європи», «Україна — не смітник», «Зберігайте енергію», «Не будуйте нових Чорнобилів». Чи означає це, що така оцінка може накласти вето на схвалену урядом програму? Або ж ця невелика акція з очевидним передвиборним підтекстом пройде, як і багато інших, непоміченою?
Тим часом в енергетичній сфері країни дійсно назрівають серйозні проблеми. Учора, наприклад, ВАТ «Кіровоградобленерго» попередив обласне комунальне водопостачальне підприємство «Дніпро-Кіровоград» про обмеження енергопостачання відразу після виборів у зв’язку з 17-мільйонною заборгованістю, причому останній мільйон у цій сумі з’явився вже в нинішньому році. В результаті обласний центр та інші міста цього безводного регіону можуть залишитися без води. Проблеми енергетичної безпеки плавно переходять у проблеми життєзабезпечення громадян... Чи описаний такий сценарій у стратегії, яка обговорюється громадськістю? Зрозуміло одне: без стратегії все ж не обійтися.
