Звичайно ж, хоча гра «Динамо» знову набирає політичного контексту, позавчора ввечері головувала не політика, а футбол. Хоча, якщо чесно, те, що робили динамівці на полі їхнього рідного стадіону, назвати футболом було складно. І річ тут не тільки в тому, що ще за 20 хвилин до кінця матчу перед чемпіоном України (котрий виграв, нагадаємо, перший матч на виїзді з рахунком 2:1) відкривалася перспектива проміняти цього року найпрестижніший єврокубковий турнір Ліги чемпіонів на Кубок УЄФА. І навіть не у величезній кількості браку при передачах, провалах захисту і беззубій грі в нападі. Три чверті матчу «Динамо» слабо нагадувало команду, яка не те що хотіла увійти в Лігу чемпіонів, а й взагалі — грати й вигравати.
Звісно, можна тішити себе спогадами, що позаторік і особливо пам'ятного минулого року «Динамо» прямо-таки «вповзло» в Лігу, зате як потім грало! І це правильно. Так, прагматик Лобановський виводить своїх вихованців на пік форми десь під завісу групового турніру. І це теж правильно. Але в цій правильності є й інший бік медалі — це означає, що «Динамо», в принципі, орієнтується на кілька ігор на рік, що для команди такого класу навіть не недозволена, а згубна розкіш. У інтерв'ю «Проспорту» білоруський легіонер «Динамо» Хацкевич так і сказав: нецікаво, мовляв, грати — за рік 8-10 серйозних матчів.
Це розхолоджує, це, в принципі, повільно «вбиває» КОМАНДУ, бо кращі завжди будуть прагнути піти в сильніші чемпіонати — і не тільки заради грошей; хорошому футболісту потрібна ГРА. Хтось може собі уявити «Манчестер Юнайтед», який на початку сезону ходить пішки по полю, набираючи сили для групової гри в Лізі чемпіонів? Мало того, що цим відразу ж скористаються суперники у внутрішньому чемпіонаті, та й команда відразу втратить уболівальників, а отже, зазнає серйозних фінансових збитків. Ми ж постійно вигадуємо причини, чому «Динамо» грає погано. Хоча мільйони уболівальників хочуть, щоб команда грала добре і щоб навіть за поразку не було соромно.
На щастя, в середу киянам вдалося продемонструвати свій характер і нічия — 2:2 — вивела їх у Лігу чемпіонів. Поза всяким сумнівом, нашому національному генію — Валерію Лобановському — вдасться посилити їхню гру в груповому турнірі. І ми будемо радіти не вимученим нічийним результатам, а повновагим, заробленим перемогам «Динамо».
КОМЕНТАР
Андрій БІБА:
— На мій погляд, нічого страшного не сталося. «Ольборг» зайвий раз довів, що є дуже сильною командою, а динамівці, котрi пропустили швидкий гол, на мій погляд, замандражували. І, як наслідок, значну частину ігрового часу перебували під пресингом суперника. Та, як відомо, «курчат рахують восени». Відрадно те, що в останні хвилини матчу кияни зібралися і змогли досягти позитивного результату.