Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Без культурних провінцій

Стартував I Український фестиваль сучасного мистецтва «Територія душі. Чернігів-2007»
14 грудня, 2007 - 00:00

Територія духовності не має меж та кордонів, а код, що дозволить кожному потрапити до неї, — мова мистецтва. Саме так вважають організатори фестивалю. Символічно, що «Територія душі» починається на землях стародавнього Дитинця — давнього Сіверського міста, звідки взяла початок й розкинулася у часі та просторі Київська Русь: цього року лише писемній згадці про стародавній Дитинець виповнюється 1100 років. І тут, на цій землі, 200 робіт 45 сучасних українських художників, фотомитців та майстрів відео- арту сконцентрувалися в українське SАCRUMU, вкорінене в історичні території нашої Вітчизни. Невипадково, що й сім залів галереї «Пласт-Арт» розташувалися біля найдавнішого Преображенського собору (старішого, як визнають історики, за саму Софію Київську)...

Фестиваль вражає кількістю квадратних метрів виставкових площ (500) та, власне, концепцією мистецької акції. Картини сучасних українців, представлені на «Території душі», мають стати втіленням духовності українського народу, так, як Чернігово-Сіверська земля є колискою духовної історії України. Є в організаторів фестивалю ще одна мета — покласти край міщанському штампу «культурна провінція».

— Наша країна має географічні провінції, але не повинна мати культурних, — упевнена арт-директор галереї «Арт-Фокстрот» (м.Київ) Олена Ягодовська. — Роботи чернігівчан Тетяни Дєдової, Василя Юдіна та Віктора Трубчанінова, молодих Сергія Тонканова та Романа Закревського аж ніяк не можна назвати провінційними — це рівень, гідний столичних галерей. Значить, потрібен фестиваль, який у цьому переконає й глядача.

Цей фестиваль відкриває не тільки нові імена, а й заново — творчість відомих художників. Так, знаний левкасист (техніка іконопису) киянин Леонід Бернат, якого глядач пізнає по характерному сіро-рудому кольору живопису на дереві, були вражені його живописом на жакарді «Гуша» та «Кішка».

— Я вирішив трохи «розквітити» фестиваль і надав для експозиції в Чернігові свої жакардові роботи, — розповів Леонід, творчість якого вже бачили поціновувачі живопису в Австрії, Німеччині, Росії, Іспанії. — Років із п’ять тому я придбав жакардову тканину, а ось тільки нещодавно знайшов хід, як «накласти» малюнок тканини на мій власний малюнок.

Картини відомих майстрів — Андрія Гайдамаки, Лариси Клюшкіної, Андрія Цоя, Олени Придувалової, Бориса Єгізоряна гармонійно вписалися у простір галереї та живляться енергією чернігівського Дитинця. Організатори тішать себе мрією, що тут своїх шанувальників знайдуть не тільки знані митці, а й талановиті молоді художники — студенти та аспіранти Академії мистецтв (м. Київ), чернігівська талановита молодь, що працює в образотворчому просторі й вибудовує свою територію душі.

— Фестиваль — це грунт для творчого зростання талановитої молоді, це їхній шанс стати на одну сходинку поруч із визнаними майстрами, — говорить директор фестивалю, директор сучасного мистецтва «Пласт Арт» (м. Чернігів)Борис Дєдов. — Імена молоді прозвучать вагомо у контексті фестивалю, і саме ці імена — наш шанс, що культурних провінцій в Україні поменшає.

Те, що це під силу організаторам «Території душі», свідчить і підтримка представниками місцевої влади Чернігівщини та бізнесменами. Тож межі «Території душі» будуть щороку розширюватися, а душевне та духовне мистецтво заполонить Донецьк, Запоріжжя, Львів та інші регіони нашої країни.

Алевтина БЄЛЕЦЬКА, спеціально для «Дня»
Газета: