Економічний блок уряду має тиждень для погодження своїх дій із Нацбанком для стабілізації курсу гривні. «Якщо протягом 7—10 днів буде ця стабільність, дві третини ринку нам повірять», — вчора заявив Президент України Віктор Ющенко на зустрічі з міністром економіки та міністром фінансів Богданом Данилишиним та Віктором Пинзеником. За словами глави держави, позавчорашні торги на біржі показали, що попередній курс в 6,80 і навіть 7,20 гривні за один долар, — був занадто високим. А реальний курс сьогодні навіть нижчий за 6 гривень за долар, резюмував Ющенко. «День» запитав у експертів, з допомогою яких заходів у такі терміни можна стабілізувати гривню.
«За останні тижні у регіонах банківські підрозділи фіксували різні показники курсу долара», — вважає Олександр СЄДИХ, аналітик консалтингової компанії «Простобанк Консалтинг». «Була велика маржа між купівлею-продажем долара на ринку. Інколи вона досягала 0,5—0,7 гривні. Зараз же Нацбанк пішов у наступ, приймаючи активні заходи для стабілізації курсу гривні: зокрема, законодавчо запровадивши фіксування цієї маржі. Такий крок безумовно сприятиме зменшенню панічних настроїв серед населення, що позитивно позначиться на курсові нацвалюти.
Дане Президентом завдання, в першу чергу, стосується Нацбанку. Насправді він може провести стабілізацію курсу гривні навіть за день, провівши грошові інтервенції на міжбанківський ринок. Раніше Нацбанк на нього не виходив, чим і спровокував зростання курсу гривні. Хоча у регулятора для інтервенцій у середньостроковій перспективі достатньо резервів. Тоді чому ж він не виходив? Бо існують структурні проблеми в українській економіці. Якщо б у майбутньому вони поглибились, то саме для цього й знадобилися б резерви Нацбанку. Тепер же, коли Міжнародний валютний фонд обіцяє виділити Україні кредит, Нацбанк може використовувати свої резерви для інтервенцій на підтримку курсу гривні. Крім цього, він може змусити банки купувати на ринку валюту за ціною, яку вказує в своїй заяві клієнт. Раніше ж банки цю ціну могли підвищувати, чим і провокували зростання курсу. Ще один інструмент для стабілізації курсу — обмеження маржі між різницею купівлі та продажу валюти».
«Я ще раніше говорив, що буде стабілізація гривні та її укріплення», — нагадує Ярослав КОЛЕСНИК, голова правління банку «Форум». «Які для цього механізми можна використати? Частина з них вже діє: зокрема, введено досить високий рівень контролю за валютними операціями: за купівлею-продажем валюти, курсотворенням. Безумовно, це приведе до порядку ринок. Не буде такого розмаху спекуляції, який у нас з’являється в нестабільні часи. Я думаю, що й ажіотажний попит населення зникне, коли люди побачать можливості та силу Нацбанку. Якщо розпочнеться реалізація антикризового законопроекту, а Міжнародний валютний фонд надасть кредит Україні, то це тільки сприятиме швидшій курсовій стабілізації. Сьогодні спостерігаються елементи укріплення гривні. В довгостроковій перспективі вона буде й далі укріплюватися. Але для цього повинно бути регулювання платіжного балансу, позитивне торговельне сальдо та інші зрушення в реальній економіці.»
«Президент поставив завдання насправді не тільки для Нацбанку, а й для уряду», — таку думку висловив Борис КУШНІРУК, економіст. «Адже щоб не говорили, а уряд має механізми впливу на ситуацію. Нацбанк, по-перше, повинен стабілізувати курс за допомогою великих обсягів продажу валюти, щоб спинити паніку на валютному ринку. По-друге, він має ретельніше дивитися на прохання банків щодо рефінансування. Сьогодні в мене багато запитань до існуючого рефінансування: воно непрозоре, відбувається за різними відсотковими ставками. Якщо НБУ забезпечить вище сказане, то він заспокоїть і безготівковий, і готівковий курс. Відтак існує шанс на стабілізацію курсу гривні.
Уряд у короткостроковій перспективі повинен ретельніше відноситися до перерахування коштів із казначейського рахунку на рахунки комерційних банків. Ефективність проведення курсової політики залежитиме від дій нацрегулятора та уряду, від того як вони діятимуть, і чи будуть їхні дії відповідальними? Враховуючи, що до цього часу вони не демонстрували ні перше, ні друге, то сказати що ж буде з гривнею надалі, не можна».
