Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Без Софії Ротару, зате з "Кроликами"

18 листопада, 1997 - 00:00

Домовленість про їх проведення було досягнуто в квітні цього року на першому засіданні спільної міжурядової комісії в Києві. Підготовкою майбутніх днів займалися Міністерство у справах культури Узбекистану й Міністерство культури та мистецтв України. У результаті в Україні сформовано солідну делегацію (сто п'ятдесят чоловік) - суспіль народні та заслужені артисти, лауреати різних конкурсів - Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко, Марія Стеф'юк, Анатолій Паламаренко. Правда, далеко не всі вони відомі узбецькій публіці, особливо молодій: за шість років самостійного життя в колишніх радянських республіках сформувалися нові симпатії, з'явилися нові кумири. У цілому, українські організатори постаралися врахувати запити сторони, що їх приймає, запросивши оперних співаків, балетних танцівників і артистів естради. Але, наприклад, умовити приїхати улюблену тут усіма Софію Ротару не змогли. На думку першого секретаря Посольства України в Узбекистані Георгія Мельничука, повернення до популярної в часи Союзу форми культурного обміну, хай і на іншому рівні, цілком виправдане. Це хороший привід нагадати про себе й відновити колишні зв'язки в науковому, музичному й літературному середовищі. І, звичайно, влаштувати свято для української діаспори в Узбекистані, яка налічує понад триста тисяч чоловік. А виручка від єдиного платного концерту в рамках днів, які триватимуть до 22 листопада, призначена для фонду тутешнього українського культурного центру.

Ташкент

Шахло БАЙРАТОВА
Газета: