Здійснення влади недемократичними методами «закритої політики», засилля чиновницького апарата, роблення ним культу «вождя» — ось що спільного між нинішньою владою і владою ЦК КПРС. Ця подібність посилилась власне за президентства Л. Кучми. Бачимо те саме: розправу з опозицією, контроль влади за ЗМІ, використання в політичних цілях силових структур, приниження ролі «третьої» влади — судової, яка має бути цілком незалежною...
Справді, важко побачити різницю між Президентом Л. Кучмою та колишнім генсеком, між нинішніми главами обл,- та рай,- держадміністрацій та колишніми першими секретарями парткомів: така ж самовпевненість і пихатість, відрив від народу, небажання розуміти його інтереси, служити людям.
О, власне, як компартійні, так і нинішні державні чиновники ніяк не хочуть «опуститися» до рівня слуг народу — хоча тільки такими вони цьому народові потрібні.
Якщо є відмінності між нинішньою і колишньою компартійною владою, то я би виділив одну: та, колишня, мала свою ідеологію, нинішня ж, застосовуючи на практиці ті самі недемократичні методи діяльності, еволюціонувала, виродилася в безідейний авторитаризм.
Вочевидь, найкращий спосіб співіснувати з цією владою — ігнорувати її, жити самостійним економічним і громадським життям, об'єднуватись у свої кола, йти у незалежні органи самоврядування.
