Рівень зареєстрованого безробіття в Україні 2000 року виросте з 4,3% працездатного населення до 6,57% на кінець року, заявив міністр економіки України Сергій Тигипко. Це означає, що 1 млн. 174 тисячі офіційно зареєстрованих безробітних перетворяться в 1 млн. 700 тисяч, повідомляє Інтерфакс-Україна.
А ось за прогнозами Державного центру зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України, кількість населення, що стоїть на обліку служби зайнятості, цього року досягне 3,2 млн. осіб, з яких 2,7 млн. матимуть статус безробітних (що, як бачимо, дещо розходиться з вищеназваними цифрами).
Згідно з інформацією, наданою «Дневі» держслужбою зайнятості, кількість осіб, що мали 1999 року офіційний статус безробітних, становила 2 млн. 56 тис. осіб. Усього ж на обліку в службі зайнятості торiк перебувало майже 2 млн. 476 тис. громадян. За даними на 1 січня поточного року, при середній у країні кількості безробітних 4,3% від усього працездатного населення, в Івано-Франківській, Тернопільській, Сумській, Волинськiй, Рівненській, Житомирській, Львівській і Чернігівській областях є від 6,23% до 7,67% не зайнятого населення. Щоправда, протягом минулого року, згідно з тими ж даними, зросла кількість зареєстрованих вакансій, що дозволило на початок 2000 року зменшити навантаження на одне вільне робоче місце до 24 осіб у порівнянні з 30 на 1 січня 1999 року.
На думку заступника голови партії «Реформи і порядок» Сергія Соболєва, «ми зараз потрапили в ситуацію, коли таке поняття, як безробіття, переходить у категорію найтривожніших явищ, з якими зіткнулася більшість громадян України». На його думку, «проблема безробіття насамперед регіональна». Коментуючи «Дневі» ситуацію, С. Соболєв зазначив, що «величезну масу безробітних складають люди, що проживають у невеликих населених пунктах», а також, через зупинку багатьох великих підприємств, жителі традиційно індустріальних областей типу Донбасу. Ще одним аспектом проблеми, за словами пана Соболєва, є мізерний рівень пенсій, які до того ж регулярно затримуються. Через це багато хто з пенсіонерів змушений шукати можливостей, щоб підзаробити, що «так чи інакше тисне на загальний ринок робочої сили». Що ж до програми працевлаштування, то вона повинна бути «зосереджена на стимулюванні насамперед дрібного бізнесу». Для цього потрібен «пакет рішень, який повинен зняти цілий ряд необгрунтованих заборон, що все ще існують у підприємницькій діяльності, допусків, квот, які сьогодні обмежують передусім дрібний бізнес, різко знизити оподаткування, щоб стимулювати його розвиток». Створення сотень тисяч додаткових робочих місць можливе тільки у випадку, якщо в Україні з’являться умови для створення сотень тисяч малих підприємств, переконаний Соболєв.
Другим важливим моментом він вважає необхідність найшвидшої приватизації у виробничій сфері, що сприяє притокові вітчизняних і зарубіжних інвестицій, і «створення цивілізованої інфраструктури». А по-третє, треба «повністю переглянути державну програму підготовки фахівців у вищих навчальних закладах» — як таку, що «стимулює створення додаткових навчальних місць для студентів, які, в принципі, не будуть працевлаштовані». С. Соболєв зазначив, що, на його думку, ці проблеми «можна вирішувати в рамках існуючого бюджету, але неможливо вирішити в межах чинного законодавства». Соболєв також зазначає, що викликана безробіттям загроза «буде постійною в найближчі 5 років», але все ж «є перспектива уникнути соціального вибуху».
