Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бідні, але спокійні

8 лютого, 2007 - 00:00

67% харків'ян оцінюють своє матеріальне становище як дуже скрутне.

За підсумками минулого року, фахівці Харківського національного університету ім. В. Каразіна провели соціологічне дослідження, за допомогою якого спробували з'ясувати соціальні настрої і політичну оцінку місцевої влади жителями області. Оцінювалися зміни в житті області за 2006 рік і проводився порівняльний аналіз попередніх років. Цікава закономірність — чим стабільнішим є матеріальне становище у респондентів, тим толерантніше у них ставлення до влади.

В опитуванні брали участь 1785 осіб віком від 18 років, серед яких міська і сільська складова рівнозначні. Як показали дослідження, чверть жителів області (25%) вважає себе бідними, тобто грошей не вистачає навіть на найбільш необхідні продукти, 67% оцінюють своє матеріальне становище (або своєї сім'ї) як дуже або досить високою мірою скрутне. Ще у 42% респондентів усі гроші витрачаються на продукти і купівлю необхідних недорогих речей. Забезпеченими (коли грошей в основному вистачає, але придбати товари тривалого користування складно) вважають себе 27% опитаних, а ось багатими (без будь-яких труднощів щодо різних покупок) вважають себе 6%. Ще в 2002 році як бідні себе характеризувало 44% респондентів, забезпечених же було тільки 16%, а багатих — на 2% менше порівняно з попереднім роком. За даними соціологів, зразковий «портрет багатого» жителя області здебільшого має такий вигляд — швидше за все, живе в Харкові, має вищу освіту, і вік близько 30-ти. «Бідний» же має неповну середню освіту, йому за 50 і живе він в одному із сіл області.

При досить низькій матеріальній забезпеченості, відповідаючи на запитання «Які настрої характерні для вас у даний час?», 21% виділяє спокій, який характерний для них у даний момент; 17% — упевненість і оптимізм. Для 20% опитаних характерне домінування такого почуття, як роздратування, а 12% опитаних відчувають страх і відчай. Апатично до того, що відбувається навколо, ставляться 22%. Стривожені й відчувають невпевненість за майбутнє близько 7% опитаних. При переважаючому спокої населення лише 11% жителів області вважають, що жити стало краще. Стосовно ж тем, які цікавлять, то особисте життя респондентів і погані житлові умови непокоять їх менше, ніж політична ситуація в країні. Одна з найбільш гострих проблем, що стоїть перед жителями області, — зростання цін на продукти, одяг, транспорт (69%). Приблизно для третини населення болючі питання купівлі лікарських препаратів, низької якості медобслуговування, поганого благоустрою населених пунктів, політичної ситуації в країні. На свавілля чиновників і корупцію, як на важливу проблему, вказав кожен п'ятий респондент. Проблеми в особистому житті зазначили тільки 5%. Вік респондентів, а також їхнє місце проживання не надто впливає на відмінності у відповідях на дані запитання.

Соціологи попросили дати оцінку діяльності губернатора області Арсена Авакова і мера Харкова Михайла Добкіна. При цьому про діяльність голови облдержадміністрації уявлення в опитуваних туманні (22% взагалі не знають, що робить губернатор), позитивно оцінює його роботу кожен п'ятий житель області (20%), а незадоволені його діяльністю 26%. Як видно з показників аналізу, позитивніше оцінювали ті респонденти, у яких рівень освіти вищий. Негативні оцінки частіше даються незабезпеченими (29%), і рідше — більш спроможними (17%). Повністю довіряють Авакову лише 19% на противагу 39% тих, які не довіряють. Стосовно Михайла Добкіна запитували тільки у жителів Харкова, які добре знайомі з його діяльністю. Ситуація з мером кардинально протилежна оцінкам губернатора. «Малозабезпечені» нерідко дають подвійну оцінку, жителі з більш високим рівнем добробуту частіше не вірять харківському меру. Серед різних освітніх груп вищим рівнем недовір'я до М. Добкіна виділяються харків'яни з вищою освітою. З опитуваних 46% дали негативну оцінку діяльності мера, а позитивну — 23%. Із підвищенням добробуту значно зростає число негативних оцінок і зменшується кількість позитивних і подвійних відповідей. Повністю довіряють Добкіну більше, ніж Авакову — 21%, однак тих, які не довіряють, більшість — 53%.

Марина ГОЛІНА, Харків
Газета: