У наймасовішій за останні роки акції протесту опозиції в Білорусі — марші Свободи — брали участь майже 20 тисяч чоловік. Хід завершився зіткненням, внаслідок якого від палиць постраждали десятки демонстрантів, а від каміння — сім змопівців і солдат внутрішніх військ, троє з яких госпіталізовано.
«Я схиляюся перед цими школярами, котрі відбивалися від екіпірованих змопівців, які вдарили в спину колоні демонстрантів, що відступали», — сказав В'ячеслав Сивчик, один із 18 заявників маршу Свободи.
Державне телебачення, котре шельмує «екстремістів» і прокручує кадри вуличних сутичок, стверджує, що демонстранти підкуплені й хочуть зірвати союзний договір із Росією, тільки завдяки якій надходить тепло до будинків громадян Білорусі.
«Головне значення цієї акції — протест проти договору про союзну державу з Росією, проти порушення прав і свобод людини в Білорусі», — сказав однин із лідерів Білоруського народного фронту (БНФ) Юрій Ходико.
На недільному мітингу проект союзного договору було спалено під схвальний свист зібравшихся. Масова маніфестація під гаслом: «У Європу без Лукашенка» була також покликана стати вагомим аргументом у діалозі під егідою Організації безпеки й співпраці в Європі (ОБСЄ) між владою та опозицією. Захід ставить умови Лукашенку — зміна виборчого закону, передача частини повноважень майбутньому парламенту, свобода слова, амністія політичних опонентів.
Напередодні маршу Свободи ОБСЄ вже заявила, що переговори між владою та опозицією неможливі в умовах репресій і страху в країні, де безслідно зникають або опиняються за гратами опоненти президента.
Помічник президента з підготовки й переговорного процесу та союзного договору з Росією Михайло Сазонов після маршу Свободи завірив, що влада, як і раніше, прагне до діалогу з Заходом. «Але міліція діятиме, й діятиме жорстко. Принаймні поступатися владою ми не маємо наміру», — сказав Сазонов білоруському телебаченню.
В умовах зростаючого в країні напруження в Лукашенка, схоже, залишається тільки один союзник — Москва.
Сусіди — Польща, Литва та Латвія — однозначно займають позицію Заходу, що наполягає на зміні політичного клімату в країні. Офіційна Україна, схоже, не стільки стурбована правами білорусів, скільки втомлена від експресивного білоруського лідера, напевно, вже дозріла для того, щоб ще щільніше прикрити двері перед Олександром Григоровичем. Що навряд чи можна сказати про «білоруську технологію» передвиборної кампанії й «замашки» щодо політичних опонентів і опозиційних ЗМІ. Інформацію ж про зустріч Л.Кучми із Семеном Шарецьким, главою розігнаного Лукашенком парламенту (він відвідав днями Київ), учора спростував Інтерфаксу прес-секретар Президента А. Мартиненко.
