Кореспондент «Дня» зустрівся з провiдним кліматологом України керівником відділу кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту доктором фізико-математичних наук Вазірою МАРТАЗІНОВОЮ і попросив її відповісти на кілька запитань.
— Як Ви оцінюєте прогноз своїх зарубіжних колег відносно зміни клімату в Європі в бік його потеплення в наступному столітті ?
— Я сама є експертом Всесвітньої метеорологічної організації по кліматичних дослідженнях і є в курсі всіх робіт своїх зарубіжних колег. Хочу сказати, що українські кліматологи для розробки довгострокових прогнозів застосовують свою методологію. Наша методологія базується на дослідженнях атмосферної циркуляції повітря, яка формує температуру і опади регіонів. Зарубіжні колеги досліджують в основному зміни самих температур і опадів. Вивчення українськими фахівцями матеріалів спостереження за станом погоди протягом останніх ста років привело до висновку, що значущі кількісні і якісні зміни в кліматі вкладаються до часових інтервалів, які дорівнюють в середньому тридцяти рокам.
— Якими, на Ваш погляд, можуть бути кількісні і якісні характеристики зміни стану клімату в найближчому майбутньому?
— Справа в тому, що за минуле сторіччя глобальна температура повітря збільшилася всього лише на один градус. Начебто велика непорівнянність чисел, але які масштабні наслідки настали через це. Погодні процеси набули агресивного характеру. Несподіваний прояв стихійних явищ, таких як смерчі, шквали, зливи з градом, набуває характеру природного і до якого люди ще тільки звикають. А це лише наслідки підвищення глобальної температури всього на один градус за сто років. Уявіть, що буде на планеті, якщо, як прогнозують деякі зарубіжні кліматологи, глобальна температура повітря підвищиться на три градуси. Людині доведеться шукати порятунок під землею.
— Хоч живемо на одній планеті, можна сказати, в єдиній системі координат, використовуємо однаковий науковий інструментарій, проте маємо явну відмінність у методології оцінки зміни клімату: ми говоримо про тридцятирічні часові інтервали, зарубіжні фахівці сміливо оперують з цілим сторіччям.
— Як це не сумно визнавати, але ми роз'єднані в плані наукових контактів. Наші вчені не беруть участь в наукових міжнародних конференціях і симпозіумах тільки лише тому, що ми не маємо інформації, а коли отримуємо її, то держава не може сплатити поїздку вчених за кордон. Однак ми підтримуємо наукові зв'язки. 30-річний період добре виявлений у віковому ході глобальної температури. Для аналізу динаміки зміни кліматичних характеристик важливо враховувати цей період. 100 річний же період дозволяєотримати лише загальний характер зміни. Було б дуже корисно на міжнародних конференціях науковому співтовариству дізнаватися про досягнення сьогоднішньої української науки з перших рук, але як важко цього домогтися, коли наш інститут, єдиний в Україні, навіть не може дозволити собі Інтернет.
— Зараз в Гаазі (Нідерланди) працює Всесвітня конференція по зміні клімату. Що Ви можете сказати з цього приводу?
— Україну на форумі представляє офіційна делегація на чолі з міністром екології Іваном Зайцем, до складу якої входять представники міністерств і відомств, відповідальних за виконання Рамкової конвенції ООН по зміні клімату, але з гіркотою зазначаю, що в складі її немає жодного спеціаліста-кліматолога. Адже в роботі конференції беруть участь представники понад 150 держав і в регламент її засідань включений великий перелік суто наукових питань.
До того ж, в Україні сьогодні існує багато різних центрів по зміні клімату. Наші вчені-кліматологи до жодного з них не входять. На превеликий жаль, класична наука знаходиться осторонь від всіляких засідань по клімату. Сподіваємося, що колись ці нерадісні часи скінчаться.
