Український бізнес, мабуть, вже відчуває близьку розв’язку політичного конфлікту і все більшу увагу приділяє корінним питанням просування економіки, роблячи головну ставку на консолідацію суспільства не довкола якихось особистостей, а довкола об’єднуючих ідей.
У четвер в Українській спілці промисловців і підприємців в рамках угоди між нею та Федеральним союзом німецької промисловості пройшов круглий стіл «Досвід Німеччини в створенні конкурентоспроможної національної економіки». Дуже велику і цікаву доповідь на цю тему зробив керівник одного з відділів Промислового союзу «Метал», що входить до Східного комітету німецької економіки, Штефан Байсвенгер. Експерт говорив не тільки про успіхи, але і про проблеми, з яких ми могли б винести певні уроки. Зокрема, різке зростання заробітної плати на східних землях країни (в колишній НДР), але без зростання продуктивності праці і конкурентоспроможності продукції на світових ринках він характеризував як не дуже правильне і небезпечне для економіки явище.
А вчора в Міжнародному інституті менеджменту (МІМ-Київ) відбулася міжнародна науково- практична конференція «Пріоритети економічного прориву: конкурентоспроможність країни», в якій брали участь українські вчені та представники великого бізнесу. І представник Всесвітнього банку Іван Вєлєв, зокрема, також зазначив, що в Україні останнім часом зростання заробітної плати обігнало продуктивність праці, що, на його думку, може викликати інфляційні процеси та загрози для стабільності. Він порадив Україні не створювати негативних стимулів для економіки. «Ми передамо це побажання Юлії Тимошенко», — відреагувала на цю фразу модератор конференції, президент аналітичного центру «Академія», заступник міністра з питань регіонального розвитку і будівництва Олександра Кужель.
Проте інтелектуальні зусилля учасників цього форуму зосередилися не на поточних соціально-економічних перипетіях («Війна — війною, — зазначила, вочевидь, маючи на увазі нинішнє політичне протистояння Кужель, — а наука — за розкладом»), а на тому, яким чином Україна зможе увійти до лав провідних країн світу.
Дуже цікаву думку висловив, відкриваючи конференцію, відомий український вчений, голова спостережної ради МІМ- Київ Богдан Гаврилишин. На його думку, ідея конкурентоспроможн ості як національна ідея має вести до того, щоб зробити нашу країну конкурентоспроможно ю не лише на економічному, а й на політичному та соціальному фронтах, а також і в тому, як вона управляється. Вчений наголосив, що національна ідея повинна визначати мету для всього нашого народу й у жодному разі не розділяти його. І саме в цьому полягає її сила.
Важливий аспект цієї ідеї виділив один з її авторів, президент МІМ-Київ і голова Ради конкурентоспроможності України Юрій Полунєєв. За його словами, технологія економічного прориву фактично є таким самим підходом до розвитку України, який передбачений для Європи Лісабонською стратегією ЄС. «ЄС б’є на сполох, так само визнаючи необхідність економічного прориву через низькі темпи зростання та демографічну кризу, — говорить Полунєєв. — В Україні аналогічна ситуація, хоча темпи зростання досить високі, але недостатні для того, щоб підняти рівень життя населення до європейського. А продуктивність праці в нас є низькою. ЄС дав політичну відповідь на цю ситуацію, ухваливши Лісабонську стратегію та семирічну програму». Вчений наголошує, що запропонована ним і його сподвижниками технологія економічного прориву є, по суті, дорожньою картою адаптації європейського формату економічної політики в Україні. Питання лише в тому, чи буде вона, як і сама національна ідея, сприйнята в Україні?
Наразі задовільної відповіді на це питання немає. У виступі на цій конференції заступник директора науково-дослідного центру «Технологія економічного прориву», завідувач відділу Інституту економічного проектування НАНУ Ірина Крючкова зауважила, що ні Звіт про конкурентоспроможність економіки України, зроблений ще наприкінці 2005 року, ні концепція програми підвищення конкурентоспроможності, розроблена наприкінці 2006 року, так і не прийняті в Кабінеті Міністрів і не отримали якоїсь інтеграції з бюджетним процесом. Тим часом Китай, за словами Крючкової, повторюючи відомий лозунг «Наздогнати та перегнати Америку», збирається в 2010 році потроїти загальний оборот компаній, які працюють у сфері інформаційних технологій, та посісти перше місце у світі на цьому ринку. А в Україні ця національна ідея поки не проторувала собі дорогу до фінансових потоків, стверджує вчена. На доказ вона порівнює дві цифри, закладені в бюджетну резолюцію 2007 року. На інформатизацію навчальних закладів усіх рівнів виділено 27 мільйонів гривень, а на розвиток вівчарства, яке, за словами Крючкової, в наших пріоритетах ніде не озвучено, 10 мільйонів...
