По-перше, НАТО ухвалило завдати по військових об’єктах Югославії силового удару без відповідної санкції Ради Безпеки ООН. По-друге, югославський президент Слободан Мілошевич, як повідомляє АП, на черговому раунді важких переговорів із американським посланцем Річардом Голбруком пообіцяв виконати в повному обсязі резолюцію Ради Безпеки ООН від 23 вересня. Отже, Белград згодився негайно припинити військові дії в Косово, відвести з краю всі війська, й які були введені туди після 28 лютого цього року — дня початку косовської кризи, забезпечити повернення додому всіх біженців, розпочати серйозні переговори з місцевими албанцями про самоуправління й дозволити розміщення в Косово міжнародних військових спостерігачів (за інформацією з Білого Дому — у кількості 2 тисяч осіб).
Саме остання вимога була каменем спотикання протягом останніх днів — Захід був переконаний, що без згоди на останній пункт ультиматуму ніхто не зможе перевірити, чи дійсно Белград виконує всі попередні вимоги.
Проте прорив, досягнутий на переговорах у Белграді, не змусив НАТО скасувати своє рішення про авіаудари. Президент США Білл Клінтон заявив учора, що Північно-Атлантичний альянс лише переносить на чотири дні — до п’ятниці — початок силової акції. Американський лідер скептично оцінив шанси того, що авіаударів удасться взагалі уникнути. Позиція НАТО в цьому зв’язку виглядає дивною — адже Белград фактично капітулював перед вимогами Альянсу. Просто західні провідники не впевнені, що ця капітуляція є «щирою» і Мілошевич дійсно виконуватиме свої обіцянки.
Між тим до повітряний ударів готове практично все. Свій повітряний простір у розпорядження НАТО для прольоту військових літаків надали Угорщина, Болгарія і з певними застереженнями Румунія. Послідовними супротивниками військової акції НАТО в Югославії серед європейських держав залишилися лише Росія та Білорусь. На неприпустимості силових дій проти Югославії без санкції Ради Безпеки наголошує і наша країна. «Україна наполягає на мирному розв’язанні косовської проблеми», — заявив у неділю в телеінтерв’ю Президент Леонід Кучма. «Ми виступаємо за виконання сторонами резолюції Ради Безпеки, — додає міністр закордонних справ Борис Тарасюк, підкреслюючи, що «ще не всі можливості мирного врегулювання конфлікту вичерпані» і що Україна веде інтенсивні консультації по косовській проблемі зокрема з Росією.
Проте декому з наших сусідів цього видається замало. «Досить Україні виляти», — «дипломатично» оцінив позицію нашої країни в косовському конфлікті президент Білорусі Олександр Лукашенко. Цим вигуком (на який, до речі, не було негайної реакції ані з боку адміністрації Президента, ані МЗС) «слов’янський інтегратор» висловив незадоволення тим, що Україна однозначно не підтримала в протистоянні Мілошевича, а отже, і Росію.
Втім, удару НАТО по Косово скоріше за все не буде. І світу, схоже, вдасться уникнути вкрай негативного розвитку подій. Адже, як попереджав в інтерв’ю Інтерфаксу-Україна депутат Верховної Ради України Євген Марчук, «удар по Югославії не лише призведе до відродження розподільчих ліній в Європі, але й порушить баланс інтересів на континенті».
№196 14.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
