Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Боргова конвертація

За газ i нафту, можливо, доведеться платити підприємствами і політичними поступками
23 лютого, 2000 - 00:00

З російської сторони явно помітний курс на більш жорсткі позиції. Якщо найбільша сума боргу, яку будь-коли називала українська сторона, становила $2,8 млрд., то напередодні переговорів урядові джерела у Росії спиралися вже на цифру $3,5 млрд. (Інтерфакс). Крім того, вже цього місяця наш сусід має намір ввести додаткове вивізне мито на нафту і нафтопродукти.

На жаль, на відповідні жорсткі заходи Україна не спроможна. Їй не залишається нічого іншого, крім жорсткості у внутрішній політиці, спрямованій на зміцнення платіжної дисципліни. Минулої п’ятниці віце-прем’єр Юлія Тимошенко, яка займається паливно-енергетичним комплексом і очолює урядовий комітет з його реформування, оголосила про початок програми «Чиста енергія», яку вона рекламувала ще з перших днів цього року. Про дієвість цього нового методу говорити ще рано, та й кадрові зміни останніх днів не дають підстав робити якісь певні висновки. Незважаючи на всі запроваджені заходи, заборгованість за теплову енергію, зі слів В.Ющенка, з 1 до 10 лютого зросла на 4% і становила 200 млн. грн., а непокрита заборгованість за використаний природний газ загалом по Україні збільшилася на 767 млн. грн., повідомляє Український фінансовий сервер (http: www.ufs.kiev.ua). Ринковик В.Ющенко погрожує керівникам регіонів, винним у збільшенні заборгованості, суворими адміністративними заходами.

Саме незадовільні розрахунки за газ стали офіційною причиною припинення постачання російської нафти. Цю тему продовжує експлуатувати російська преса. Так, минулої п’ятниці газета «Сегодня» (Москва) опублікувала інтерв’ю з президентом групи компаній «Ітера» Ігорем Макаровим, у якому він твердить, що «газ, який крадуть у «Газпрому», викидають на ринок як український, і наше паливо не знаходить попиту у повному обсязі». Наслідком таких висловлювань стало те, що російська нафта, незважаючи на офіційне скасування ембарго, в Україну практично не надходить.

Керівник Одеського нафтопереробного заводу Валерій Мельник повідомив «Дню», що нафти на підприємстві немає. «Потрібно вирішувати проблеми на рівні президентів. Касьянов нічого не привезе. Російські та білоруські заводи переробляють нафту, отриману за $108— 118 за тонну. Нам пропонують її за світовою ціною — $200. Віповідно до цього бензин в Україні коштуватиме в середньому 2800 грн. за тонну, дизельне пальне — 2300—2400 грн. за тонну. І нам сьогодні ніхто не відмовляє: беріть, купуйте. Треба йти на якісь поступки, щоб знижувати ціни. Усі чекають Касьянова, але я сумніваюся, що будуть результати. Сумніваюся і в азербайджанській нафті та нафтопродуктах, і в грецьких — ніхто не продаватиме нижче від світової ціни. Навіть більше, вартість наших нафтопродуктів буде на 60% вищою, ніж у світі, оскільки потрібно додавати ще ПДВ, акциз, митний збір. То ж хліб у нас коштуватиме 2 грн.»

Бензинова криза напередодні весняних польових робіт може поставити під сумнів саме існування уряду В.Ющенка. Для урегулювання нафтової проблеми і всіх інших, пов’язаних з нею, уряд намагається використати перевірений спільними підприємствами типу сумно відомих «бізонів» спосіб надання бюджетних пільг. Не виключено, що «чисту енергію» при цьому знову буде дещо забруднено.

Інший спосіб — можливість переведення частини боргу в майнову форму, на що сподівається насамперед російська сторона, рухаючи, в тому числі й за допомогою третіх країн, різні проекти, пов’язані з паливно-енергетичним комплексом. Наприклад, у результаті домовленості між президентами України і Казахстану постачання нафти на Херсонський нафтопереробний завод здійснює компанія «Казахойл», яка керує цим заводом через російське ВАТ «Група Альянс». Виступаючи 18 лютого на засіданні наглядової ради ВАТ «Херсоннафтоперобка» керівник «Групи Альянс» Зія Бажаєв, обраний головою ради, повідомив, що на Херсонський НПЗ надходитиме не тільки казахстанська, а й російська нафта. За словами З.Бажаєва, контракти на лютий уже оформлено.

Чим доведеться розплачуватися Україні за співпрацю з постачальниками нафти? З.Бажаєв заявив про намір брати участь у приватизації підприємства. Звичайно, будь-який покупець, сказав він, намагається придбати якомога дешевше.

На жаль, Україна, чиї борги величезні, а підприємства доведені, як кажуть, до ручки, має всерйоз розглядати і вже відомі переліки підприємств, які «до вподоби» росіянам, і, ймовірно, інші. Можлива і спроба конвертації економічних вимог Росії в геополітичні поступки з боку України, оскільки російська сторона надто стурбована українською орієнтацією на Захід і співпрацею з НАТО.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: