Невичерпним є інтерес людини розумної до історії, до своїх далеких пращурів — людей, які колись жили в тих місцях, де сьогодні живемо ми. Хоча ми часто навіть не підозрюємо, що знаходимося на верхніх «поверхах» будівлі, яку тисячоліттями будував (і продовжує будувати) час. Скільки шарів різних епох «під нами»? Чим відрізняються від нас, сучасних, ті люди, які жили в тих «шарах»? І чи чекає на нас та сама доля забуття або — ще гірше — нерозуміння, яка спіткала всі попередні покоління? Чи не станемо згодом і ми — з нашими проблемами та знаннями, якими ми так пишаємося, —лише одним із тонких, випадково відкритих майбутніми вченими, слідів давнього Homo Sapience? Шарів, які будуть непідвладні повній розшифровці? Чи сучасна наука дійсно є всесильною, й уже настав час, коли для вчених відкривається не лише майбутнє, але й минуле?
Нижче читачу пропонується розповідь про те, як сучасні одеські вчені шукають, вивчають і «реанімують» стародавні пласти, на яких пізніше виросло місто Одеса. Заздалегідь зазначимо, що до кінця ХVIII століття на цьому місці стояла турецько-татарська фортеця Хаджибей, яка після Російсько-турецької війни (за царювання імператриці Катерини ІІ) увійшла до складу Росії й дещо пізніше була перейменована в Одесу.
РОЗКОПКИ НА ЦЕНТРАЛЬНИХ ВУЛИЦЯХ ОДЕСИ!
Ініціатором цих фантастичних розкопок став одеський археолог Андрій Добролюбський, який організував 1995 року гучні археологічні розкопки, результати яких і досі обговорюють і критикують не лише вчені мужі, але й «уся Одеса». Сам Добролюбський про це писав: «Досить сказати, що розкопки здійснювалися прямо на Приморському бульварі, недалеко від Воронцовського палацу. Всі, крім простих одеситів і засобів масової інформації, були проти цього експерименту. На розкопках працювали студенти педуніверситету Одеси. Всупереч прогнозам скептиків, протягом двох місяців в околицях Живахової гори було знайдено понад 10 тисяч стародавніх предметів. На сміливу думку фахівців, унікальне святилище на Живаховій горі споруджене в V ст. до н.е. за образом і подобою головного античного святилища еллінів у Дельфах. Виявлено також кілька великих зернових ям — ознака наявності великого поселення.
Керівник розкопок професор Андрій Добролюбський розповідає в своїй книзі: «Ми вигребли з приміщення омфалоса (священний камінь грецької міфології; що символізує пуп — центр землі) зламані стріли, персні, монети, амфори та багато інших предметів. Знахідки повністю підтверджують відомі нам міфи про те, як стародавні греки приносили жертви античним богам. Натрапили ми й на багато загадок. Наприклад, святилище, судячи з шарів землі, було засипане дуже акуратно — наче його хотіли приховати. Дослідники вважають, що, можливо, населення тікало від ворога або міняло місце проживання через епідемію».
Залишки стародавніх поселень виявляються в різних частинах сучасної Одеси — на Молдаванці, під Військовим узвозом, біля Пересипського моста тощо. Експедиції знайшли також багато невивчених катакомб, через які проносили товари контрабандисти в усі часи. Стародавні поселення, античні та турецькі, знайдено під Військовим узвозом. Багата на сліди багатьох попередників і Карантинна балка — там знаходять залишки турецького поселення Хаджибей, знаки перебування середньовічної грецької колонії Джинестри та численні козацькі поселення.
З двох невеликих розкопів видобуто також багату керамічну колекцію епохи колонізації греками Північно-західного Причорномор’я. Знайдену кераміку можна порівняти з матеріалами розкопок таких великих давньогрецьких міст регіону, як Ольвія, Тіра, Ніконій. Під Приморським бульваром знайшли залишки античного поселення, яке датується III століттям до нашої ери.
Загалом, розкопки професора Андрія Добролюбського виявили культурні шари середини VI століття до н.е., що на ціле століття поглибило дату заснування давнього міста на місці сучасної Одеси (з цими висновками Добролюбського згодні далеко не всі вчені).
КНИЖКА
Через кілька років після початку розкопок вийшла книжка «Борисфен—Хаджибей—Одеса» (автори Андрій Добролюбський, Олег Губар, Андрій Красножен), в якій описуються результати археологічних розкопок на території міста Одеси, а також наводяться нові тлумачення відомих текстів античних авторів різних епох (Геродота, Флавія Арріана, Євсевія Кесарійського й інших). Так, автори книжки «Борисфен—Хаджибей—Одеса» зробили висновок, що відоме історикам місто «Борисфен», яке в V ст. до нашої ери відвідав видатний історик Геродот, було засноване саме на місці нинішньої Одеси (P.S. Як це можна пов’язати з тим загальновідомим фактом, що стародавнє місто Борисфен було побудоване греками 647 року на березі Борисфена-Дніпра й що саме це місто відвідав Геродот Галікарнаський?)
ОБМІН—ТОРГІВЛЯ
Під час розкопок знайдено кілька тисяч фрагментів кераміки. Що свідчить про надзвичайно розвинені торговельні зв’язки стародавнього поселення з іншими грецькими містами, з місцевим фракійським населенням й зі скіфськими кочовиками. Про присутність у місті останніх свідчать численні знахідки ліпних посудин, а також бронзові наконечники стріл V ст. до н.е. Основними торговими партнерами античного попередника Одеси були грецькі міста Малої Азії. Особливо активні відносини підтримувалися з островом Хіос, одним із найбільших центрів работоргівлі Східного Середземномор’я. А ввозили греки вино, оливкове масло, предмети розкоші, дорогу кераміку. На місці розводили велику та дрібну рогату худобу, займалися риболовецьким промислом, землеробством. Про все це свідчать знайдені при розкопках предмети.
Отже, під час розкопок з’ясувалося, що розміри частини розкопу, що зберігся, порівняні з таким давньогрецьким містом, як Ніконій, руїни якого знаходяться на березі Дністровського лиману. Колекція давньої кераміки перевищила 10 тисяч зразків, безліч із них — унікальні. Встановлено також, що давні греки вперше з’явилися на південному березі сучасної Одеської затоки не пізніше середини VI століття до н.е. У результаті, авторами розкопок було розроблено концепцію існування на місці Одеси великого давньогрецького міста, яке можна порівняти за розмірами з Ніконієм або Тірою. А при Південноукраїнському педагогічному університеті було створено Музей археології Одеси.
Археологічні роботи в Одесі то припиняються, то знову пожвавлюються. Як повідомляють ЗМІ, археологи виявили залишки стін, які колись існували, уламки амфор й таке інше. А на бульварі розкопали відразу два тимчасові шари: IV—III століть до н.е. і більш давній — V—VI ст. до нашої ери. Очевидно, приморська територія заселялася кілька разів, хоч античні автори не зберегли для нащадків навіть назви цього поселення.
Розкопки та знахідки приваблюють археологів не лише в межах міста Одеса. Так, недалеко від села Кошари Одеської області, було виявлено раніше невідоме античне місто, що трапляється дуже рідко. Знайдені на чорноморському узбережжі залишки давніх будівель є частиною великого поселення міського типу, яке колись мало кріпосні стіни, а також щільно заселене передмістя. Тут знайдено десятки античних амфор, предметів домашнього побуту, монет і прикрас. Працюють на розкопках учені міжнародної експедиції з України, Польщі та Молдови. Польові знахідки дозволили археологам підтвердити відомості античного історика Страбона про те, що в даному районі існувало давньогрецьке місто, ім’я якому — Одессос. А це означає, що сучасній Одесі майже дві тисячі років. Це, звичайно, лише гіпотеза, питання, на яке можна відповісти і «так», і «ні».
Роботи археологів у центрі Одеси закінчаться разом з остаточною реконструкцією Приморського бульвару (проте, хіба вони можуть закінчитися?) Але вже зараз міська влада разом із вченими вирішує, як сконструювати купол над розкопками стародавніх міських шарів після закінчення ремонтних робіт. Для збереження розкопок.
Нещодавно, під час зустрічі представників муніципалітету та громадських організацій Одеси, доктор наук, професор, завідувач кафедри історії Державного педагогічного університету імені Ушинського Андрій Добролюбський сказав: «За часів СРСР було знищено 90% історичних пам’яток у районі Жевахової гори. Треба рятувати те, що залишилося!»
Професор переконаний, що саме в цьому районі знаходилося одне з найбільших античних святилищ Причорномор’я — «антична душа Одеси». І тому саме тут необхідно створити археологічний парк за прикладом тих, які вже давно функціонують у Греції. Професор сказав, що «радий дожити до тих часів, коли цей проект хоч би, врешті-решт, обговорюється».
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Давньогрецький письменник, дослідник і мандрівник Геродот пише: «Ріка Борисфен (Дніпро) — найбільша з річок після Істри (Дунай), і найбільш повноводна, на нашу думку, не лише серед скіфських річок, але й серед всіх інших, окрім єгипетського Ніла, з яким неможливо порівнювати жодну іншу річку. З інших річок Борисфен найбільш повноводний.
Борисфен має найпрекрасніші та найрясніші пасовища для худоби. У ньому водиться безліч чудових риб. Вода на смак дуже приємна; поруч із каламутними потоками він тече чистий. Урожай на його берегах буває багатим, а там, де землю не засівають, росте надзвичайно густа трава. У гирла його самі по собі відкладаються величезні поклади солі. Тут водяться величезні безкісткові риби, яких називають антакаями; їх доставляють для засолення.
...Лише у цієї річки (Дніпра) і поблизу Ніла я не можу вказати витоків і, вважаю, що цього не знає ніхто з еллінів. Там, де Борисфен тече неподалік від моря, з ним зливається Гіпаніс (Південний Буг) і вони впадають в одну й ту саму заводь. Клиноподібна смуга землі, що знаходиться між цими річками, називається мисом Гіпполая; на ньому побудовано храм Деметри. Навпроти храму поблизу Гіпаніса мешкають «борисфеніти».
