Тіньовій приватизації в Україні завдано відчутного і, можливо, остаточного удару. 5 липня Верховна Рада майже одноголосно затвердила закон про мораторій на примусове відчуження державного майна в приватні руки. Продавати держпакети акцій та майнові комплекси за борги тепер можна буде лише після законодавчого врегулювання всіх проблем у цій сфері. Термін заборони на відчуження не обмежено. Мораторій буде знято лише після затвердження парламентом законів із робочими назвами: «Про виконавчу службу», «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про механізм примусового відчуження держмайна».
Заступник голови Фонду держмайна Юрій Гришан, який представляв законопроект у парламенті, головною метою цього документа назвав необхідність припинення серії скандалів, що почалися з тіньової приватизації за безцінь декількох ТЕЦ і шинного гіганта ЗАТ «Росава». «Тепер у нас буде можливість підготувати документи, які не дозволятимуть тіньовикам так легко виводити державні пакети акцій з-під державного контролю», — каже Юрій Гришан, зазначаючи, що прийматися ці документи будуть непросто, тому що деякі сили в парламенті в них не зацікавлені. За його прогнозом, мораторій діятиме до середини осені.
ФДМ уже підготував і узгодив на урядовому рівні майже всі законопроекти, необхідні для наведення порядку у сфері відчуження майна за борги. Головне нововведення стосуватиметься оцінювання держмайна, що виставляється за борги. Усі оцінні фірми будуть зобов’язані одержати сертифікат Фонду й інформувати його про результати оцінювання, якщо йтиметься про держмайно. Нагадаємо, що два місяці тому про оцінювання і продаж «Росави» у 25 разів дешевше за номінальну вартість у ФДМ дізналися з газет. Окрім того, буде врегульовано питання повноважень Фонду на отримання інформації про власників, які купують майно за борги держпідприємств. На сьогодні у ФДМ так і не змогли дізнатися, хто ж придбав легендарну «Росаву». Глава Фонду Олександр Бондар лише натякнув, що, за його абсолютно неофіційною інформацією, сліди скандалу ведуть у Росію. Точну інформацію про нових власників мають «Укрспец’юст» і Антимонопольний комітет, але розкривати її не поспішають (хоча Олексій Костусєв в інтерв’ю «Дню» обіцяв). Мабуть, бояться «наїзду». Поки що їхні відповіді на запити ФДМ досить однозначні: «Не уповноважені розголошувати» і «ФДМ не є стороною в процедурі відчуження за борги».
Найбільш спірним моментом у новому законопроекті, як очікується, стане компетенція (кажучи простіше — хто буде дозволяти і контролювати продаж) тих чи інших держорганів на продаж майна. Міністр юстиції Сюзанна Станик уже двічі пропонувала Кабміну ліквідувати компанію «Укрспец’юст», уповноважену продавати держоб’єкти на вимогу кредиторів. За фактами зловживань у цій підвідомчій Мін’юстиції структурі вже порушено 140 карних справ. Сама Сюзанна Станик пропонує ні в чому не звинувачувати «Укрспец’юст», доки немає рішення суду, але, видно з усього, компанії залишилося жити лічені місяці. Кому дістанеться почесна справа у вигляді права продавати держмайно за борги, поки що незрозуміло. Відповідний законопроект саме тепер гаряче обговорюється в урядових кабінетах. Зазначимо, що буквально в останній момент під дію мораторію потрапила і реалізація майна, яке перебуває в податковій заставі. Очевидно, низка фракцій побореться за внесення змін і в цю схему відчуження держвласності. Молоток на рентабельному «аукціоні боргів» без бою ніхто не віддасть.
Найбільш скептично оцінив запровадження мораторію, хоч як дивно, голова ФДМ Олександр Бондар. Він признається, що ухвалення цього закону потрібно розцінювати як відчайдушний крок. «Я упевнений, що будуть вигадувати дедалі нові способи тіньової приватизації, про які ми поки що навіть не здогадуємося», — каже Олександр Бондар. Так що запровадження мораторію — це, скоріше, тільки короткий передих у героїчній боротьбі ФДМ за право провести цивілізовану приватизацію, вигідну одночасно й інвестору, і державі.
