Театр ім. І. Франка презентував свою хореографічну драму «Соло-Мія». Це вистава-присвячення примадонні опери, легендарній українській співачці Соломії Крушельницькій (1872—1952 рр.) поставив режисер Олександр Білозуб. Приголомшуючий голос Соломії Амвросіївни (лірико- драматичне сопрано) зачаровував слухачів із різних країн. Саме наша землячка Крушельницька дала нове, довге й щасливе життя опері «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (прем’єра якої провалилася і співаки відмовлялися співпрацювати з композитором), погодившись 1904 року виступити в головній партії Чіо-Чіо-сан. Соломія Крушельницька мала величезний репертуар: оперний (понад 60 партій), камерний, пропагувала за кордоном українську музику, виступаючи на найпрестижніших сценах, зокрема, у Варшаві, Львові, Неаполі, Мілані, Одесі, Кракові, Відні, Парижі, Петербурзі, Каїрі, Буенос-Айресі, Нью- Йорку, Монреалі та інших містах світу. Мією стали називати Крушельницьку друзі та колеги з легкої руки її педагога з вокалу, професора з Мілана Фауста Креспі. Партнерами співачки були багато знаменитостей, серед яких і легендарний тенор Енріко Карузо. Їй аплодували Іван Франко, Елеонора Друзе, Федір Шаляпін, Айседора Дункан... Все своє життя Соломія Амвросіївна присвятила музиці. Вона пізнала успіх, славу, її носили на руках шанувальники, але також перенесла найважчі удари долі (загибель брата Антона, божевілля молодшої сестри Нусі, смерть чоловіка Чезаре Річчіоні)...
Вистава франківців — театральна фантазія про примадонну, про ціну, яку доводиться платити за славу, про муки творчості, про самотність, ілюзії, мрії... У цій постановці блискуче грає акторське тріо — Поліна Лазова (Соломія), Лариса Руснак (Нуся) і Олександр Форманчук (Голос).
На фестивалі «Соло-Мія» викликала фурор у глядачів і критиків. Зала Театру ім. Янки Купали була переповнена, а в фіналі — овації, квіти, багато теплих слів і компліментів. Художній керівник «Панорами» та керівник Театру ім. Янки Купали Валерій Раєвський сказав: «На сьогодні «Соло-Мія» — найяскравіша вистава фестивалю (він триватиме до 10 листопада. — Т. П. ). Українські актори показали нам постановку, в якій чудово сполучилися естетська форма і високий зміст, а сама вистава є симбіозом європейської вистави з сильним національним началом». Керівництво Театру ім. Янки Купали запропонувало українському режисерові попрацювати з мінчанами й поставити будь- яку, за його вибором, п’єсу.
Цього року на фестиваль приїхало багато відомих колективів із Польщі, Швеції, Росії, Литви, Естонії, Німеччини, Казахстану, України, Білорусі. Й тим приємніше, що не лише публіка, але й колеги, а також критики високо оцінили постановку киян.
