«Медики раді за педагогів та працівників культури, яким за розпорядженням Президента України планується збільшити посадові оклади, проте вважають соціальною несправедливістю, що забули про них. Таким чином створюється штучне протистояння «бюджетників», — сказала «Дню» голова спілки працівників охорони здоров’я України Таміла Казаріна. За її словами, оздоровлюватись у цьому році медикам доведеться переважно на присадибних ділянках та городах, оскільки держава латає дірки у держбюджеті за рахунок зменшення надходжень до фонду соціального страхування. Але чи не найбільше ми заборгували, наголосила Т.Казаріна, перед медиками села — у них відібрали навіть комунальні пільги.
Незважаючи на численні біди української медицини, торiк понад 10 млн. хворих проліковано у стаціонарах, близько 1млн. — в домашніх умовах, здійснено 2,5 млн. хірургічних операцій і 13,7 млн. виїздів «швидкої». Зберегти необхідні обсяги медичної допомоги та гарантувати безоплатну первинну меддопомогу передбачається за допомогою нової державно-комунальної концепції реформування системи меддопомоги. Згідно проекту, розробленого Міністерством охорони здоров’я, Академією медичних наук України та громадською організацією «Пульс України», запропоновано нову схему розподілу фінансових ресурсів та участь у фінансуванні медзакладів територіальних громад. Власне, ключовим питанням в умовах фактичної примарності «загальної і безкоштовної» є легалізація існуючого стану речей.
Новизна ж концепції полягає у створенні громадських «лікарських кас», тобто свідомій участі громадян у фінансуванні «своїх» медзакладів або лікуванні фактично власним коштом. Проект було ухвалено на засіданні координаційної робочої групи з реорганізації системи охорони здоров’я під головуванням віце-прем’єр-міністра Миколи Жулинського і буде представлено на розгляд Кабінету Міністрів.
На передсвятковій прес- конференції міністр охорони здоров’я України Віталій Москаленко повідомив про затвердження постанови Кабміну «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини у систему охорони здоров’я України». Щоправда, своєрідний подарунок до Дня медичного працівника, котрий відзначатимуть у неділю майже 203 тисячі медиків (з них безпосередньо лікувальною справою зайняті понад 133 тисячі), народ України зможе оцінити лише через 5-7 років. Саме стільки часу відведено, щоб підготувати 32 тисячі багатопрофільних сімейних лікарів, які надаватимуть повноцінні медпослуги і до того ж економитимуть 2030% коштів, передбачених бюджетом на охорону здоров’я. До впровадження страхової медицини, відзначив В.Москаленко, Україна ще не готова через занадто низький рівень доходів громадян.
Міністр запевнив, що протягом 2 років планується укомплектувати кадрами та транспортом сільську медицину, а в селах з населенням не менше тисячі людей працюватиме не фельдшер, а лікар. Відповідаючи на запитання щодо численних скарг пільговиків на відсутність безкоштовних ліків, він пояснив, що для вирішення болючого запитання довелось би витратити не менше 2,5 млрд. грн., тоді як весь «медичний бюджет» країни складає 4,2 млрд. грн. Принагідно, В.Москаленко відзначив, що це ненормально, коли ціни, скажімо на вітчизняний анальгін, плигають, суттєво відрізняючись в різних регіонах. У Швейцарії, де міністр перебував нещодавно на Женевській асамблеї ВООЗ, за його спостереженнями у всіх приватних аптеках державою встановлено гранично допустимі ціни. Нині політика ціноутворення у фармацевтиці вивчається фахівцями МОЗ України.
Очевидно, що й усю систему охорони здоров’я, яку поки що ніякі «ліки» не беруть, підіймати на ноги доведеться довго та важко. Адже її самопочуття залежить від температури та загального стану економіки держави.
ДО РЕЧІ
Катастрофічна нестача коштів на лікування хворих у Сумах (при потребі у 37 млн. грн. міським бюджетом передбачена сума втричі менша) надихнула громадян та владу на ідею створення в обласному центрі загальноміської «лікарської каси», — повідомляє кореспондент «Дня» Сергій ХАНIН. Одним з ініціаторів «руху» є головний лікар 1-ої міської клінічної лікарні Володимир Горох. У першій клінічній каса діє більше року. У перевагах принципу «здоровий платить за хворого» сумські лікарі зайвий раз пересвідчились, побувавши у місті Вознесенськ Миколаївської області, у якому з 44 тисяч жителів 38 є членами «лікарської каси». Прихильників утвореного у Сумах на доброчинних засадах громадського об’єднання не знічує навіть той факт, що в жодному іншому обласному центрі рятівна ідея так і не оволоділа масами.
