Через декілька днів Україна вступить у третій місяць безбюджетного існування. І ніхто не скаже, коли це закінчиться. Тим паче, що уряд бюджетом узагалі, здавалося б, не цікавиться. Так йому легше. Єдина VIP-організація, що, всупереч логіці та необхідності пакувати валізи, ще ніби за інерцією цікавиться бюджетом, — це Секретаріат Президента (нам йому за це треба дякувати). Більше того, з вулиці Банкової нам навіть подають позитивні сигнали. Зокрема, до таких можна зарахувати прогноз щодо тривідсоткового зростання ВВП, який буде відмічено цього року. А це вже свідчить про те, що наш бюджет, незалежно від того, чи зглянеться МВФ, аби підкинути Україні пропущений торік транш, якось наповнюватиметься. У Секретаріаті вважають, що 2010 року в усіх галузях української промисловості, й у першу чергу в експортно-орієнтованих, закріпляться позитивні тенденції. Зрозуміло, що в цьому зіграє свою роль ефект статистичної бази (для порівняння будуть узяті періоди дуже сильного падіння), а також прогнозоване в світі зростання попиту на продукцію вітчизняної промисловості. На користь нашої економіки гратиме й внутрішній попит, спричинений зростанням доходів населення.
Але СП, звісно, не Дід Мороз. Разом з дарунками він інформує нас і про неприємності. До таких можна сміливо зарахувати його повідомлення про те, що в січні цього року Пенсійний фонд отримав з власних джерел 7,5 млрд. гривень, тоді як (із врахуванням операційних витрат) загальна сума його витрат у січні становила понад 14,9 млрд. Тобто дефіцит майже дорівнює власним надходженням. А за рік, за розрахунками СП, що випливають, мабуть, з прогнозу зростання ВВП на 3%, дефіцит бюджету Пенсійного фонду зменшуватиметься та зупиниться на 18,17 млрд. гривень, які йому, проте, доведеться брати не з власних джерел, а, певна річ, з держбюджету-2010, якого ще немає.
Як бути? Проблему передбачуваного високого дефіциту держбюджету-2010 та Пенсійного фонду СП пропонує частково вирішити за рахунок оформлення заборгованості в компенсації податку на додану вартість державними цінними паперами та підвищення з 7,5% до 10% ставки збору з послуг мобільного зв’язку на обов’язкове державне пенсійне страхування. Як вважають автори аналітичної записки, що з’явилася на сайті глави держави, який іде, разом з активізацією роботи зі скорочення податкового боргу та поліпшенням адміністрування податків це може збільшити прибуткову частину держбюджету-2010 на 11 мільярдів гривень. Без цього доходи загального фонду держбюджету становитимуть 191 мільярд, а витрати — близько 274 мільярдів гривень. Дисбаланс ресурсів лише в загальному фонді держбюджету, зазначається в записці, становить близько 83 мільярдів гривень, а з урахуванням необхідності наповнення Стабілізаційного фонду він досягне в цілому по держбюджету 99 мільярдів, або майже 10% ВВП. На думку аналітиків секретаріату, у витратній частині бюджету можна знайти й інші ресурси. Це, наприклад, зниження надбавок, доплат і премій бюджетним працівникам (9,4 млрд. грн.), скорочення витрат на проведення офіційних і культурно-масових заходів, урізування коштів на утримання бюджетних установ (36 млрд. грн.).
Отже, стара влада радить новій тугіше затягти паски. Ми не будемо тут обговорювати, чи можна знайти якісь інші, щадні джерела економії витрат і нарощування доходів. Це справа фахівців-фінансистів. Але вже сьогодні можна передбачити, з яким скрипом і сварками проходитиме бюджет-2010 у парламенті. Поки ж його намагаються перетворити на своєрідний тест на наявність коаліції. Процитуємо голову парламенту Володимира Литвина: «...Я звернувся під час розмови до прем’єр-міністра, до представників фракцій: давайте державний бюджет на 2010 рік, винесемо відразу його на голосування. Верховна Рада України, якщо голосує, то це є свідоцтвом, що коаліція є». Такі жарти в нашому парламенті, звісно, можливі. Але, гадаю, держбюджет слід розглядати серйозно.
