Сьогодні український парламент розпочинає обговорення проектів державного бюджету на 2006 рік. Тут немає обмовки — цього разу їх два. Урядовий проект, що, схоже, не подобається нікому, а також парламентському комітету з питань бюджету, що не влаштовує уряд. Очікується дуже гостра дискусія, що ускладнюється не стільки навіть недоліками або прорахунками поданих проектів, скільки політичним моментом — «вибори».
Наскільки високе напруження в залі, де ухвалюють рішення українські парламентарії, свідчать алогічні й навіть самовбивчі для країни та її бюджету спроби призупинити розпочатий конкурс із продажу «Криворіжсталі», здійснені напередодні бюджетних баталій. Схоже, всі, хто ухвалював резонансні постанови та проекти законів, добре усвідомлюють, у що може вилитися не тільки вдала, а й невдала спроба підірвати цей конкурс і сам процес приватизації в країні. В інші часи багато хто з них, поміркувавши, відмовилися б від такого радикального ходу. Але минулого вівторка вони вже не думали — вони боролися за майбутні депутатські мандати. На руїнах.
Ймовiрнiше, такою ж буде й ідеологія продовжуваного бюджетного процесу. Раніше і навіть у найскладнішій обстановці навколо бюджету-2005, що його обговорювали в період, коли країна ще не охолонула від помаранчевої революції, народні обранці, в тому числі й із найбільш непримиренної опозиції, не дозволяли собі йти до кінця — всупереч загальноприйнятій формулі, яка стверджує, що навіть поганий, але вчасно прийнятий бюджет краще для країни, ніж відсутність бюджету. А зараз, на що вказує й криворізька колізія, цю формулу можуть в інтересах політичної доцільності відкинути. Завдання стоїть так: виграти в політичному протистоянні, що камуфлюється вже набридлою дискусією про те, чи приймати знову бюджет проїдання, чи ж виходити нарешті на бюджет розвитку.
Кожна з політичних сил підтягає до парламенту групи підтримки. Мета — вибити гроші, по суті, на підкуп свого електорату. У четвер до столиці на заклик профспілки вуглярів (лідер — народний депутат Віктор Турманов) прибудуть шахтарі. Вони вимагають своєчасної виплати зарплати, а також більш ніж п'ятимільярдного бюджетного фінансування. 14-мільярдної бюджетної підтримки вимагають аграріїв, а точніше — Народна партія на чолі зі спікером парламенту. Учора лідер парламентської фракції народників Ігор Єремеєв загрожував, що в разі відмови вони не проголосують за проект держбюджету. Що й казати, саме час згадати про «сильну руку». Мільярд, недоплачений столиці, очевидно, спробують отримати від Верховної Ради та Мінфіну київські профспілки. Багато претензій до мінфінівського проекту й із боку органів місцевого самоврядування, які за прикладом Києва готові всіляко відстоювати свої інтереси. Ціна їхніх вимог, також озвучених Єремеєвим, — 10,7 мільярда гривень. Відповідно, й у кожного окремого депутата також знайдуться претензії та вимоги, обґрунтовані таким досить розмитим терміном, як «народні потреби». За якими, як відомо, часто стоять не інтереси платника податків, а iнтереси цілком конкретних компаній.
Намагається активно брати участь у бюджетному процесі й Федерація профспілок України. Напередодні першого бюджетного засідання в парламенті вона провела громадські слухання, на яких обвинуватила уряд в ухилянні від діалогу про соціальні стандарти, що є, на думку ФПУ, нарівні з макропоказниками, початковими пунктами для формування проекту бюджету. Найбільше профоб'єднання країни зазначає, що уряд вніс у парламент проект бюджету, складений на основі штучно занижених і фактично сфальсифікованих розмірів цих стандартів, зокрема мінімального прожиткового рівня, який, на думку профспілок, має майже вдвічі перевищувати запропонований Мінфіном і становити понад тисячу гривень. ФПУ звертається до народних депутатів із вимогою відмовитися від популістського гасла, що визначає нинішній бюджет, як бюджет проїдання, оскільки насправді він є бюджетом «недоїдання».
Тож найімовірніший прогноз сьогодення (його, до речі, озвучив на організованих профспілками слуханнях заступник глави бюджетного комітету Валерій Коновалюк) — «за будь-яких обставин він (бюджет. — Авт. ) буде повернений уряду, оскільки є підстави перерахувати основні макроекономічні показники». Раніше перший віце-спікер парламенту Анатолій Мартинюк констатував, що нинішній проект держбюджету фактично не спрямований на розвиток.
«Він знову спрямований на проїдання», — наголосив він, додавши, що «з одного боку, кошти прямують на соціальні виплати, а з іншого — післязавтра ми їх не дамо, бо їх не матимемо звідки узяти».
Коновалюк вважає, що уряду доведеться переробити документ, «власноручно скоректувавши його згідно з пропозиціями, які надійшли не тільки від депутатів (цих пропозицій майже дві тисячі), а й від профспілок і громадських організацій». Народний депутат повідомив, що в проекті бюджету, розробленому профільним комітетом, 90% цих пропозицій враховано. Водночас він добре розуміє, що парламентський бюджет узагалі не має перспектив, оскільки, згідно із законодавством, розробка проекту бюджету — це прерогатива уряду. Відповідно, в комітеті, за словами Коновалюка, підготовлений проект постанови з бюджету-2006, у якому містяться 120 доручень уряду, спрямованих тільки на те, щоб привести поданий ним проект у відповідність із бюджетною резолюцією. Обурення парламентарія викликає й те, що уряд відкликав із Ради програму соціально-економічного розвитку, що має подаватися в пакеті з проектом бюджету. Сьогодні абсолютно незрозуміло, зазначає Коновалюк, яким чином уряд збирається досягати закладеного в проект бюджету семивідсоткового зростання ВВП, якщо не збалансований загальний обсяг заробітної плати і незрозуміло, яким чином поєднувати соціальну спрямованість зі стратегією розвитку...
Тим часом уряд жорстко критикує бюджетний комітет. На його думку, в допрацьованому ним варіанті бюджету збільшений дефіцит і відхилені пропозиції уряду про зменшення податкового навантаження на 5,2 млрд. грн. За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, збільшення дефіциту держбюджету до 3%, а це близько 15 млрд. грн., неможливо буде перекрити за рахунок доходів від приватизації. «За рахунок неприйняття пропозицій уряду щодо зниження податків і за рахунок збільшення дефіциту збільшений ресурс бюджету, який пропонують поділити. Це, з одного боку, унеможливлює заплановане поетапне зниження податкового навантаження в Україні вже з наступного року, а з іншого боку, країна втягується в життя в борг», — прогнозує міністр і заявляє, що уряд наполягатиме на збереженні в бюджеті-2006 запропонованих норм щодо зниження податків і прийнятного дефіциту бюджету, а також на збереженні його балансу.
Утім, після вчорашнього засідання Кабміну стало зрозуміло, що бюджетні редути уряду не такі вже й непохитні. Із парламентом йому все- таки доведеться домовлятися хоч би тому, що бюджет майбутнього року верстається насамперед з урахуванням виконання нинішнього кошторису. Ситуацію прем'єр-міністр Юрій Єхануров уявляє складною: «Є питання роботи з Верховою Радою щодо формування бюджету поточного року у зв'язку зі змінами макроекономічних показників і низкою провалів, що відбулися, наприклад, із Пенсійним фондом». І, нарешті, хороший бюджет — це, мабуть, головний ресурс партії влади на виборах-2006.
