Сьогодні вранці прем'єр Віктор Ющенко має намір внести проект бюджету-2000 на друге парламентське читання. Очікується, що до кінця тижня із проектом попрацюють у комітетах, а саме слухання в парламентській залі відбудеться не раніше 8 лютого.
Як виразно пояснило «Дню» компетентне джерело в парламенті, легка ідиотичність ситуації полягає у тому, що парламентарії, хоч би що там було, повинні ухвалити бюджет до 15 лютого. Та зробити це непросто, оскільки й новий варіант бюджету відстоює ідею централізації бюджетних коштів, дуже «ображаючи» при цьому регіональну еліту. Невеликий бюджетний конфлікт, який вилився на початку січня у відправлення проекту бюджету-2000 на доопрацювання, розгорівся навколо ідеї зробити (точніше, залишити) всі регіони України (крім Києва та АР Крим) дотаційними, тобто такими, що напряму залежать від фінансової милості центральних органів. «Тільки Київ і Крим отримають у власне розпорядження податок на прибуток й інші загальнодержавні податки та збори, інші області — тільки податок на прибуток із громадян, що садить регіони «на голку дотацій», — заявив кореспондентові «Дня» Олександру МІХЕЛЬСОНУ заступник голови Комітету ВР з питань бюджету Євген ЖОВТЯК. Він же стверджує, що Мінфін досі «категорично не сприймає ідею нормативного планування місцевих бюджетів», розрахунки розподілу виплат між регіонами «практично не пояснено» (згідно з проектом бюджету-2000 розмір місцевих бюджетів становить 11,7 млрд. грн.). Усе це, на думку Є.Жовтяка, може бути результатом таких собі «залаштункових ігр». І наслідки можуть бути найрізноманітнішими, наприклад — поява в парламенті законопроектів, які закріплюють права регіонів, що призводить до «реальної дезінтеграції країни». Проблема в тому, стверджує Є.Жовтяк, що, подаючи новий варіант проекту бюджету-2000, «Кабмін залишився на колишніх позиціях».
«Питання бюджету переросло в чисто політичне питання, — так прокоментував «Дню» сьогоднішню ситуацію голова спеціальної контрольної Комісії ВР з питань приватизації Олександр Рябченко. — Домовитися з місцевими органами влади, особливо з обласними, буде дуже непросто. Для парламентської більшості бюджет-2000 стане нелегким шляхом підтвердження дієздатності».
На тлі цього політичного ексцесу (з очевидним продовженням) проектні зміни типу бездефіцитності бюджету (з дохідною частиною консолідованого бюджету в 41,2 млрд. грн.), обіцянки знизити податкове навантаження на товаровиробника, скасування відрахувань на будівництво і ремонт доріг — залишилися нібито неоціненими. Дещо затьмарилися навіть наміри Кабміну відшукати для погашення зовнішнього боргу (нагадаємо, цього року Україна має виплатити міжнародним кредиторам близько $3,2 млрд.), так би мовити, неподаткові джерела у вигляді прибутків від приватизації (проектом бюджету заплановано 2,5 млрд. грн.), дивідендів з держакцій (близько 275 млн. грн.), рентної плати (216 млн. грн.), плати за транзит нафти, газу й аміаку (1,2 млрд. грн.). Впадає в око тільки цифра 5,78 — і саме тому, що згідно з розрахованими Кабміном на 2000 рік макропоказниками, означає вона всього-на-всього середньорічний обмінний курс гривні до долара (вчора обмінні кіоски торгували за курсом 5,4—5,65 грн. за $1). «Якщо втримають, ми за них тільки радітимемо», — пообіцяв О.Рябченко. Валовому продукту знову прогнозують зростання, цього разу, проте, скромніше — лише 0,5% (минулого року прогнозували 2%, а отримали — мінус 0,4%).
Водночас передбачуване скорочення (а можливо, навіть скасування) податкових пільг, наприклад, у бюджетному комітеті ВР викликало повне розуміння. Євген Жовтяк назвав цей крок головним позитивним моментом нового варіанту бюджету, оскільки, вважає він, пільгами користуються лише кілька компаній, «але ці компанії оперують левовою часткою імпорту, особливо нафтогазового, завдяки чому бюджет втрачає значні надходження» (за підрахунками Кабміну, в 1999 році загальна сума податкових пільг склала понад 8,5 млрд. грн.).
ДО РЕЧІ
Сьогодні Рада національної безпеки та оборони України розгляне питання про роботу підприємств з іноземними інвестиціями. Про це напередодні повідомив секретар РНБОУ Євген Марчук.
За його словами, декілька фірм, формально діючи в рамках закону, ввозили в Україну підакцизні товари, в тому числі нафтопродукти, не оплачуючи акциз, ПДВ, митні й інші платежі, внаслідок чого втрати бюджету щорічно становлять декілька мільярдів гривень, повідомляє Інтерфакс-Україна. Цю ситуацію секретар Ради назвав «важкою для розуміння» і повідомив, що на засідання запрошено керівників виконавчих органів влади, спікера Верховної Ради, голів Верховного та Арбітражного судів, оскільки питання вимагає «пильної уваги всіх гілок влади, в тому числі і судової». Є.Марчук зазначив, що питання винесено на засідання РНБОУ за вказівкою Президента для всебічного і глибокого вивчення, як «термінове».
Тим часом підготовку до засідання РНБОУ, очевидно, ведуть не тільки противники пільг для СП. Вісімнадцять народних депутатів іще 26 січня направили звернення до голів Конституційного, Верховного та Арбітражного судів, у якому виступають на захист підприємств з іноземними інвестиціями, що отримали гарантії держави 1992 року. У листі мовиться: «Ми вважаємо необхідним, щоб усі гілки влади підтримали підприємства з іноземними інвестиціями, припинили атаку на них через суди...» Тим часом, як стало відомо «Дню», ряд підписантів після звістки про те, що пільги для СП стануть предметом розгляду РНБОУ, відкликали свої підписи.
Один із підписантів цього звернення відмовився його коментувати, оскільки питання, за його словами, дуже політизоване, і запропонував поцікавитися думкою народного депутата Віталія Журавського, який, за його твердженням, був одним з ініціаторів цього послання. В.Журавський сказав «Дню»: «Усе в нашій державі має будуватися на правовій базі», — і переадресував до голови парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Юрія Кармазіна, який також надiслав відповідного листа Президентові. Ю.Кармазін, у свою чергу, сказав «Дню»: «У цьому листі ми порушили питання про те, що закони в нас не для всіх рівні. Є структури, для яких вони «рівніші». Йдеться про матеріали ще не закінченої перевірки, але дещо можна назвати. Є таке ДП «Актив», ТОВ «Арі ЛТД» і ще чотири підприємства, яким надано монопольне право на продовження діяльності. Звідси і дірки в бюджеті — ешелони йдуть в Україну без мита, без ПДВ та акцизів. А стоять за цими підприємствами відомі в країні олігархи, прізвища яких не хочу називати, — це може призвести до негативних наслідків. Саме тому до засідання РНБОУ ми хотіли б, щоб вони знали... Позиція комітету така: пільги мають бути ліквідовані, але всі й одночасно».
Прем'єр-міністр Віктор Ющенко повідомив учора, що збирається звернутися з листом до низки спільних підприємств, щоб вони добровільно, до ухвалення відповідного закону, відмовилися від пільг щодо оподаткування (Інтерфакс-Україна).
Чи легко буде умовити «бізонів» (таке прізвисько отримали фірми-пільговики від митників), що мають значну силу та підтримку?
Вiталiй КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
