Загалом цей з’їзд «Регіонів» певним чином можна вважати зразком політичної конспірації. Після тріумфального, якщо не зважати на окремі моменти, затвердження парламентом програми уряду багато хто чекав від цієї події заяв щодо видів прем’єра Віктора Януковича на президентські вибори. Тим більше, що про рішення обрати його главою партії було відомо заздалегідь. Здавалося, з’їзд пройшов під лозунгом «жодного слова про вибори-2004», хоч між собою і делегати, і журналісти говорили здебільшого про це. Першим звертає на себе увагу місце проведення з’їзду — Будинок офіцерів. Не найгірше у Києві місце, проте аж ніяк і не найпрестижніше, бідніші партії «тусуються», буває, «крутіше». Виступаючи з трибуни, і колишній голова партії — Володимир Семиноженко, і новий — Віктор Янукович — говорили про гранді озні завдання, але так, неначе б то найближчою переломною політичною подією в житті країни будуть не президентські вибори 2004 року, а парламентські 2006- го. Про президентські згадували лише побіжно. Так, серед пріоритетних завдань партії Володимир Семиноженко назвав «визначит ися з формою участі в президентських виборах 2004 року і перемогти на парламентських 2006 року». У 2006 році, сказав Володимир Семиноженко, Партія регіонів повинна стати партією, яка формує більшість, призначає прем’єра й уряд. Для цього, на його думку, партія повинна збільшити своє представництво в парламенті в 2,5—3 рази. Та багатьом зрозуміло, що перемогти на парламентських виборах Партії регіонів під силу, якщо її лідер переможе на президентських. Надане залу пояснення, навіщо знадобилося переобирати голову партії, було дещо туманним, — послалися, як і прийнято у таких випадках, на європейську політичну практику.
Природно, не говорити про президентські вибори взагалі було не можна. Тому Віктору Януковичу й іншим керівникам довелося зробити кілька заяв і на цю тему. Прем’єр заявив, що очолювана ним партія готова вести переговори про висунення єдиного кандидата в президенти від провладних сил. «Ми ставитимемо мету: об’єднуватися у таких вирішальних для країни подіях, як вибори президента. Ми обов’язково об’єднуватимемо свої зусилля і вирішуватимемо питання про висунення єдиного кандидата», — сказав Віктор Янукович. Партія регіонів, із його слів, співпрацюватиме з усіма партіями, з якими немає розходжень. На пряме запитання про можливу його участь у майбутній президентській кампанії прем’єр відповів ухильно: «Головна мета, яку я особисто ставлю перед собою й урядом, — виконання програми діяльності уряду». Ще прем’єр амбіційно заявив із трибуни, що «Партія регіонів — це не тільки надовго, але назавжди!», після чого зал вибухнув оплесками. Серед інших програмних цілей, проголошених із трибуни і схвалених делегатами, звертають на себе увагу заяви Віктора Януковича щодо мовної політики держави, а також політики в області громадянства. Прем’єр висловився за всебічний розвиток російської мови в Україні і за впровадження інституту подвійного громадянства. Останнє, на його думку, потрібне, зокрема, для того, щоб захистити інтереси українських робітників, які працюють за кордоном. Що ж, враховуючи специфіку боротьби за вищезгаданий електорат i симпатії Кремля, така позиція глави Партії регіонів певною мірою пояснювана.
Але те, що настільки спірні тези бере на озброєння політик рівня прем’єр-міністра... Який тим більше претендує у майбутньому на щось більше... Віктор Янукович також заявив про необхідність створення двопалатного парламенту і проведення виборів на пропорційній основі.
У рішеннях з’їзду про першочергові завдання Партії регіонів є й таке: «З огляду на самодостатність партії, на наявність у її лавах авторитетних, із високою громадянською позицією досвідчених членів, визначитися з кандидатом на президентські вибори і в плані участі партії у парламентських виборах і виборах до місцевих органів влади в 2006 році». У документі підкреслюється, що до 2006 року Партія регіонів повинна пройти «найголовніші етапи», до яких належить завоювання максимальної довіри населення, здобуття переконливої перемоги на найближчих виборах, створення парламентської більшості і формування коаліційного уряду.
І все-таки на своєму з’їзді «Регіони» чітко продемонстрували прагнення досягти перемоги на президентських виборах саме для свого кандидата, свого лідера. Партія регіонів, безумовно, не може не бути могутнім козирем у руках майбутнього кандидата в президенти. Проте той факт, що із 561 тисячі її членів більша частина є жителями Донецької області, свідчить, що Віктору Януковичу ще є над чим попрацювати у плані партійного будівництва. Тим більше, що його рейтинг як можливого кандидата у президенти, за даними соціологічних досліджень, поширених на з’їзді, на Сході країни становить 17,9%. А загалом у країні — 5,2%. Інша частина електорату, налаштована підтримувати владу, розосередилася між іншими фігурами з пропрезидентського табору — Віктором Медведчуком, Володимиром Литвином, Сергієм Тігіпком. Висновок — доля Януковича як потенційного кандидата на пост президента, його шанси на успіх поки що значною мірою залежать від того, як відбуватиметься взаємодія з іншими політичними силами, а також із главою держави. Привітання Президента з’їзду, до речі, на форумі не зачитували, що також дає підстави для роздумів. З’їзди таких великих партій із пропрезидентського табору зазвичай таких привітань удостоюються, і всім відомо, що це не просто формальність. На відповідне запитання кореспондента «Дня» один із членів парламентської фракції «Регіони України», керівник передвиборного штабу Леоніда Кучми на президентських виборах 1999 року Іван Курас висловив припущення, що справа або у відсутності глави держави в Києві на момент з’їзду, або у якомусь іншому технічному моменті. «Політичної складової у відсутності президентського привітання шукати не потрібно. Така прозвучала в нещодавньому інтерв’ю Президента України Леоніда Кучми Українській службі Бі-Бі-Сі, в якому він заявив, що, якщо програму уряду буде виконано, у Віктора Януковича є шанси бути не тільки кандидатом», — сказав пан Курас.
Відзначимо у фразі Президента основне слово: «Якщо...»
