Страх безробіття чи бажання більш високооплачуваної роботи — ці позиції в соцопитуваннях стабільно входять до першої п’ятірки проблем, що хвилюють українців. Тому молоді люди не дуже й вередують і погоджуються на постійну, часткову зайнятість, сезонні підробітки. Головний пріоритет — гроші. У Києві студентство досить активно підробляє в рекламному бізнесі. Деякі рекламні агентства влаштовують конкурси для відбору учасників у цільових рекламних акціях. Перевага, до речі, надається студентам театральних вузів. Ті, хто пройшов відбір, одержують можливість заробляти по 5 гривень на годину незалежно від виду реклами. Студенти стверджують, що найлегший вид цього заробітку — роздача листівок. Платять як за витрачений час, так і за кількість розданих листочків, а сумлінність виконання роботи перевіряється. Однак молодь надає перевагу більш веселій формі реклами — дегустації, тому що на одному об’єкті задіяно цілу групу молодих людей і працюється легше.
Днями Київський молодіжний центр праці відзначив своє десятиріччя. Ідея створення Центру належить групі молодих ентузіастів, які хотіли допомагати молодим людям у працевлаштуванні, в правовому й економічному захисті, у створенні нових робочих місць. Молоді люди реалізовували різноманітні проекти і підтримували один одного. Згодом деякі проекти перетворилися на постійно діючі, й у Центру з’явилися підрозділи — молодіжна біржа праці, бізнес-центр, ремонтно- будівельна служба, міжнародний відділ... З часом було створено цілу мережу подібних центрів з працевлаштування молоді, що охоплює всю територію України.
За дванадцять місяців минулого року до Молодіжної біржі праці Києва звернулися понад вісім тисяч молодих людей. Комусь допомогли консультацією, когось відправили на навчання або підготували до проходження співбесіди з роботодавцем. Працевлаштувати ж вдалося близько півтори тисячі осіб. Від запропонованих вакансій відмовилися майже дві з половиною тисячі молодих людей. Генеральний директор Київського молодіжного центру праці Валерій Ярошенко пояснив це тим, що молоді люди сьогодні не погоджуються працювати менш ніж за 400—500 гривень на місяць, що їх уже важко умовити на виконання некваліфікованих робіт, не пов’язаних iз майбутньою професією, що багато хто iз них вимірює сьогодні свою вартість на ринку праці зарплатами за аналогічну роботу в Росії.
У тому ж, як молодь прагне до економічної самостійності, можна було пересвідчитися на виставці «Освіта. Робота. Бізнес», яка проводилася в київському Будинку вчителя з нагоди святкування десятиріччя Молодіжного центру. Студентка 2-го курсу Національного університету харчових технологій, майбутній економіст, Оксана Гомонець прийшла на виставку, щоб підшукати собі підробіток для отримання досвіду за спеціальністю. Два роки тому вона приїхала до Києва з міста Сарни Рівненської області і звання медалістки загальноосвітньої школи цілком виправдала — пройшла за конкурсом відразу до трьох вузів столиці. Загальної суми стипендії, «чорнобильських» виплат у сто гривень та невеликої підтримки з дому Оксані явно недостатньо. Можливо, вона зупинить свій вибір і на роботі в Макдональдсі, оскільки там гнучкий графік роботи і можна заробляти до 500 гривень. Тараса Плішка на виставку привело бажання знайти оплачувану роботу помічника юриста; він як студент 4-го курсу вже пройшов стажування за спеціальністю, але без оплати своєї праці. Молодій людині «вже незручно брати у батьків гроші».
ДО РЕЧІ
Наприкінці минулого тижня у лісогосподарствах Вінниччини почали точити березовий сік. Торік цього не робили, бо його ніхто не купував. Місцеві заводи стояли, а в сусідні регіони сік не повезеш: його необхідно переробляти протягом доби. Те, що вінницькі заводи знов купують березовий сік, говорить про покращання справ у харчовій промисловості регіону. Цієї весни запланували переробити до 400 тонн соку, але, можливо, не встигнуть. Дозволений період видобутку соку буде коротким через нестабільність погоди. Для фінансової впевненості лісогосподарства торгують соком за передплатою. Цього їх навчив гіркий досвід: позаминулого року їм не заплатили за 200 тонн проданого соку. Тоді вони востаннє точили сік. Зараз заводи за 1 літр соку платять 25 копійок, з них прибуток лісогосподарств — 2-3 копійки. Але й цьому раді, бо є хоч якась робота для людей, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, Вінниця.
