Уже першого листопада Комітет виборців України заявив про те, що кількість порушень, виявлених під час голосування на виборчих дільницях, практично не вплинула на підсумки президентських виборів. Про це заявив глава правління КВУ Ігор Попов. Тієї ж думки дотримується й голова Центрвиборчкому Михайло Рябець. За його словами, на вечір понеділка у ЦВК надійшло вже близько 80 скарг на порушення виборчого процесу, і так само, як і попередні, вони залишені без особливого розгляду. Михайло Михайлович заявив, що вони суттєво не вплинули на ситуацію. Проте керівник КВУ повідомив, що під час голосування були виявлені й задокументовані декілька десятків тисяч порушень. А до моменту голосування? Проте на переважній більшості виборчих дільниць вибори пройшли чесно, відкрито, з дотриманням норм законодавства, вважає КВУ. Проте основне завдання спостерігачів, як виявилося, полягало в тому, щоб не допустити хоча б нових порушень.
Ігор Попов вважає, що під сумнів можна поставити результати «волевиявлення 300—500 тисяч громадян», повідомляє Інтерфакс-Україна. Проте, оскільки розрив між кандидатами, що посіли друге й третє місця, становить 2,4—2,9 млн. голосів, то порушення, на думку КВУ, істотно не вплинули на підсумки голосування. Серед виявлених в день голосування порушень: передчасне відкриття деяких виборчих дільниць, що мало поодинокий характер, нерівні умови для інформації про кандидатів у ряді дільниць, порушення таємниці голосування. За словами члена КВУ Євгена Радченка, найбільш поширеним порушенням була агітація на дільницях і поблизу них, що, однак, «не мало тотального характеру» і припинялося після зауважень спостерігачів.
Крім цього, з порушенням законодавства на дільницях проводився збір підписів за проведення референдуму на підтримку двопалатного парламенту. При цьому, зазначив Є.Радченко, люди, що займаються збиранням таких підписів, неодноразово погрожували спостерігачам, які намагалися їм перешкодити. Найбільш поширеним порушенням Є.Радченко назвав перешкоди доступу представників КВУ на виборчі дільниці й до підрахунку голосів.
У той же день у Києві представники Європейського інституту засобів масової інформації (ЄІЗМІ) оприлюднили попередні дані моніторингу висвітлення президентських виборів у ЗМІ. Дані моніторингу будуть представлені у Раду Європи та ОБСЄ. Більшість основних засобів масової інформації України в період президентської кампанії підтримувала чинного главу держави Леоніда Кучму, констатують європейські експерти.
Як повідомила журналістам Бенедікте Бернер з Франції, європейські аналітики дійшли висновку, що телеканал УТ-1 «відкрито» підтримував чинного Президента: протягом тижня Л.Кучма мав 2 години мовлення в програмах новин, порівняно з 12 хвилинами, які отримав, наприклад, кандидат у президенти Олександр Ткаченко. За словами Б.Бернер, на УТ-1 було більше ніж 80 позитивних згадок про Л.Кучму протягом того ж самого часу, порівняно з критичним висвітленням діяльності кандидатів на посаду президента Наталії Вітренко, Євгена Марчука, Олександра Мороза, Олександра Ткаченка та «канівської четвірки» загалом.
За даними моніторингу, телеканал «Інтер» присвятив 1 годину 26 хвилин загального часу для висвітлення кампанії Л.Кучми, порівняно з 12 хвилинами, присвяченими О.Морозу та О.Ткаченку, 10 хв. — Н.Вітренко, 5 хв. — П.Симоненку і 3 хв. — Є.Марчуку. «Висвітлення було переважно нейтральним, хоча Л.Кучма був єдиним кандидатом з великою кількістю позитивних згадок», — підкреслила французький експерт.
У свою чергу, директор ЄІЗМІ з питань міжнародних відносин Анна Рейд з Великобританії, кажучи про друковані ЗМІ, зазначила, що «більшість із них представляла повний політичний спектр». Однак, за її словами, «більшість недержавних загальнонаціональних газет фінансуються діловими колами, тісно пов'язаними з певними політиками».
Газети «Факты» та «Урядовий кур'єр» відвели Л.Кучмі близько 70%, «Сегодня» — 50% газетної площі, на якій висвітлювалася передвиборна кампанія. Більше критичної, нiж позитивної інформації про, Президента публікували лише дві газети — «День» та «Сільські вісті».
Як зазначила А.Рейд, багато опитаних експертами працівників газет повідомляли про посилення тиску з боку податкової, пожежної та санітарної служб протягом двох місяців до виборів президента.
КОМЕНТАРI
Відповідність виборів-99 європейським стандартам демократії представники Ради Євпропи прокоментували таким чином.
Саймон ОСБОРН, голова місії спостереження Ради Європи:
— Перший раунд передвиборної кампанії не задовольнив деякі умови ОБСЄ. Активну участь у передвиборній кампанії брали офіційні особи, не було надано рівні умови всім кандидатам. Процедури оскарження порушень не дають можливості оперативно виправляти їх. Існує виборче тлумачення багатьох положень на рівні державних структур. Як електронні, так і друковані ЗМІ не зуміли виконати покладені на них вимоги. Можна зробити висновок, що висвітлення кампанії та кандидатів не відповідали вимогам ОБСЄ. Представники спецслужб також активно втручалися в кампанію.
Спостерігачі кажуть, що самі вибори пройшли в порівняно спокійній атмосфері, попри невеликі порушення на окремих виборчих дільницях. Оскільки інформація ще обробляється, ми не можемо робити остаточний висновок. Ми будемо продовжувати свої спостереження.
Переважна більшість матеріалів у ЗМІ була присвячена тільки одному кандидату, чим, на думку спостерігачів ОБСЄ, було порушено принцип рівних можливостей кандидатів.
Любов ОЛЄЙНIК, спостерігач Парламентської асамблеї Ради Європи, представник парламенту Росії:
— Позиція Ради Європи, на мій погляд, досить ясна: використання засобів масової інформації, державних структур, посадового становища на користь одного кандидата — серйозні порушення. Мене особисто насторожували такі моменти. При спостереженнi за територіальною комісією, з'ясувалося, що результати голосування вводяться в електронну пошту технічним працівником. При цьому не робився контрольний роздрук, не були присутніми навіть спостерігачі. Таким чином не було забезпечено достовірність введення даних. Окрім того, хотіла б підкреслити, що у виборчий процес не мають права втручатися жодні державні структури. Що ж відбувається в Україні? Територіальна комісія підписує протоколи, а відправляє їх ви думаєте хто? Фельд'єгерський зв'язок, терміновий поштовий державний зв'язок. Я коли вперше почула про це, не повірила, уточнила у голови ЦВК Рябця, він підтвердив, що це так. Незрозуміло, як може доставляти протоколи не виборча комісія, а держслужба. Я, звісно, не підозрюю нікого у фальсифікації, але, погодьтеся, все можливо...
Сергій СОЛОДКИЙ, Анатолій ЛЕМИШ, «День»
