Євген Марчук був серед них «як гладіатор серед євнухів». Він мужньо йшов і чесно. Та, на жаль, бувають непередбачені обставини. А тепер треба визначитися. Прозвучала днями по радіо фраза, яка боляче вразила мене: «...Марчук визначиться, з ким він». Марчук не може бути з кимось. Хтось може бути з Марчуком, і для того, хто буде з ним, тому буде й честь.
Я читала ті огидні фальшивки, що друкувалися на його адресу, ті «Сільські вісті» і под., але є чесні люди з чистою совістю, до яких бруд не пристає. Вони стають вище всього цього. Негаласливого Марчука, на жаль, мало знало село, не досить знало й місто. За нього проголосувало 2 млн. Це ті, що знали, слухали, читали. Це ті, що не продаються за гривні та гречку. Про Марчука заговорили після виборів. Ну, в нас, як завжди...
А зараз треба визначитися. Позаду 8 років голоду, хвороб, безнадійності, несправедливості, свавілля. А що попереду? Може, комунізм? Нам тільки цього ще бракувало. А визначитися — треба. Обираємо не особистість. Обираємо систему.
З повагою,
Галина IВАЩЕНКО
смт Немiшаєве, Київська область
