Учасники вчорашньої конференції — а це як члени профільного комітету ВР, так і представники фармпідприємств — у свою чергу навели як приклад інші цифри, які, на їхній погляд, більш реалістичні. Якщо в 1997 році курс долара до гривні (а саме на нього орієнтуються підприємства, оскільки субстанції для виготовлення ліків у нас використовують переважно імпортні) становив 1,8, то в 2001 — 5,3. А це означає, що навіть двократне підвищення цін на ліки в гривнах фактично означає здешевлення їх у цінах виробника.
Цю дискусію можна було б назвати звичайною реакцією на черговий податковий прес, якби не приклад із життя північних сусідів. У Росії наприкінці минулого року Асоціація фармацевтичних виробників попереджала, що введення 10-відсоткового ПДВ на лікарські засоби призведе до значного збільшення фальшивих таблеток на ринку і подорожчання ліків на 4-5%. Коли ж, усупереч цьому, закон усе ж набув чинності, а ціни зросли адекватно податку (тобто на 10%), лікарі почали говорити, що програма «Доступні ліки» знаходиться під загрозою зриву, оскільки в паніці аптеки деяких регіонів підвищили ціни мало не вдвічі. Департамент податкової політики Мінфіну запевняв, що це абсолютно не пов'язане з ПДВ, а тим часом сьогодні в Росії фальшивими є кожні десяті ліки, а в деяких регіонах — кожні другі. Російські експерти вже передрікають, що якщо не з'явиться закон, що скасовує ПДВ для фармацевтичних компаній, останні по черзі почнуть заявляти про банкрутство.
В Україні ПДВ планують встановити не менше 20%. Зі слів заступника глави Держдепартаменту з контролю якості лікарських засобів і виробів медичного призначення Олександра Євтушенка, ціни на ліки збільшаться на 17%, що, відповідно, призведе до збільшення сумарних витрат населення на медпрепарати. Якщо брати до уваги те, що в середньому ліки обходяться кожному жителю країни в 65 гривень на рік, із яких 51 він платить зі своєї кишені, то скасування податкових пільг збільшить сумарні витрати населення на 525 млн. гривень. А пільгові категорії забезпечать ліками тільки на 14%, оскільки заплановані в проекті бюджету асигнування на закупівлю ліків на 30% менше мінімально необхідних. І найголовніше — в аптеки знову повернеться дефіцит, оскільки обсяги виробництва зменшаться у кілька разів. Останнє означає, що запланований депутатами ПДВ буде набагато меншим, і бюджет не отримає майже нічого від податку на прибуток, який нині справно платять фармпідприємства.
Але схоже, що в цьому випадку ми маємо справу з банальним конфліктом інтересів. Бізнесменів не влаштовує додатковий податок і, відповідно, зниження прибутку, а депутати прагнуть збільшити дохідну частину бюджету. Очевидно, що жертвою баталій стане лише споживач.
