Ви пам’ятаєте час, коли за горілкою стояли величезні черги.
Це соціалізм боровся з алкоголізмом. Зараз інша проблема — повернути горілці
її помітне бюджетоутворююче місце. У Верховній Раді пройшов усі читання
закон, згідно з яким з першого липня цього року підвищуються майже на 50%
ставки акцизного збору на лікеро-горілчані вироби.
Дійсно, якщо врахувати паритет цін, що існував у колишньому
Союзі, можна сміливо сказати, що горілку в Україні недооцінили. Однак це
підвищення не має бути стрибкоподібним, акциз, а тим більше той, що збільшився,
не має позначатися виключно на вітчизняній продукції. Що відбувається зараз?
Підвищенням ставок акцизного збору наших виробників начебто урівнюють з
іноземними. Але підвищуючи акциз, ми знімаємо бар’єр на шляху дешевої,
а отже, більш ніж конкурентоспроможної горілки, наприклад з Росії й Молдови.
На щастя, останній бар’єр ще тримає для нас сама Росія, оскільки продукція
звідти надходить з ПДВ.
Ставлення до власного виробника можна побачити ще й у тому,
що на спирт, що надходить для парфумерії, харчової промисловості, фармакології
і медицини, встановлено низькі ставки акцизу. Але надалі цей «низькоакцизний»
спирт перетворюється переважно на горілку за ціною 2 гривні за пляшку.
І зрозуміло, що податки з неї не платяться, тому ціна визначається лише
спиртом, водою та вартістю акцизної марки, купленої на підпільному ринку!
Не на користь легітимному вітчизняному виробнику буде й
законопроект (він уже в третьому читанні у ВР), що знову дозволяє нерезидентам
давальницькі операції з переробки спирту. Ми вже маємо досвід, коли він
залишався в Україні і майже цілком використовувався для виготовлення неврахованої
горілки.
Тому наша асоціація не заперечує планомірного, поетапного
підвищення акцизів, але лише з одночасним наведенням порядку на ринку лікеро-горілчаної
продукції. А нинішні наміри держави продумано не до кінця, й вони можуть
завдати шкоди не тільки виробникові, а й бюджету країни. Вважаю, урядові
варто уважніше підійти до інтересів виробників підакцизних товарів. За
радянських часів вони наповнювали бюджет на 25—30%. Але збирати акциз треба
вміло, тобто повністю. Нам час зрозуміти дуже просту річ — нормальному
виробникові дуже заважає все те, що викидається на ринок з якихось нелегальних,
неврахованих джерел. Нормальному виробнику потрібні не пільги, а прозорі
й поширювані на всіх правила. Саме в цьому держава має бачити свій інтерес,
і саме це допоможе їй наповнити свій бюджет.
ДО РЕЧІ
Згідно із законом, акцизну ставку встановлено в розмірі
0,14 грн. за один літр пива солодового (до цього — 0,1 грн.). З 1 квітня
майбутнього року акцизну ставку буде збільшено ще на 50% до 0,21 грн. за
один літр, повідомляє Інтерфакс-Україна. Як зазначають експерти, збільшення
акцизів на пиво призведе до підвищення цін на пиво і скорочення його виробництва.
