Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи можна пишатися армією на голодний шлунок?

6 серпня, 1999 - 00:00

Згідно з планами, 24 серпня на центральній вулиці Києва ми побачимо 122 одиниці колісної та гусеничної техніки — бойові машини піхоти БМП-2, бронетранспортери БТР-80, танки Т-64, самохідні гаубиці «Акація», реактивні системи залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч», тактичні ракети «Точка», зенітно- ракетні комплекси та системи «Оса», С-200, С-300, автотягачі МАЗ-543, КрАЗ-260, автомобілі УАЗ-469 тощо. Новинкою цього параду, схоже, стане танк Т-84 кольору хакi, який нещодавно в Абу-Дабі (ОАЕ) на виставці «Айдекс» презентував грізну українську військову техніку. Саме він буде очолювати танкову колону на параді.

Уперше в День незалежності бойовий вишкіл мають продемонструвати й кращі льотчики Військово-повітряних сил України — над Хрещатиком пролетять 36 бойових літаків та вертольотів. Загалом, у параді планується задіяти 3298 військовослужбовців — представників Збройних сил України, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ та Державного комітету у справах охорони державного кордону.

За словами міністра оборони, цього року змінений склад бойової техніки, оскільки «в Збройних силах більше ніж 3000 зразків техніки і народ України повинен бачити, що є на озброєнні. Тому деяку техніку ми виключили, нову поставили, так буде й наступного року».

Щодо київського мера Олександра Омельченка, то хоча він i сподівається, що нинішній парад буде кращим за минулорічний, у нього все-таки є низка зауважень. Зокрема, це стосуються екології. На думку О.Омельченка, кожна військова машина ще раз має пройти поглиблений огляд на вихлопні гази. «Я переконаний, що міністр оборони дасть відповідні доручення. А щодо авіації, то вертольоти над Хрещатиком повинні пролетіти не нижче 400 метрів, а літаки не нижче 600 метрів. Це врахування теплового та звукового ефекту. Парад — це свято... І настрій у всіх повинен залишитися святковим, чудовим», — підкреслив він.

Гусенична техніка, що йтиме Хрещатиком, вже обладнується спеціальною резиною, щоб запобігти пошкодженню покриття столичних вулиць.

Тож і міністр оборони, і мер Києва вважають, що найкоротший шлях до нашого гарного настрою — парад військової техніки. А те, що злі язики подейкують про бенкет під час чуми — так це не про нас. Наше свято, за словами прем'єра Валерія Пустовойтенка, буде скромне — лише 600 тис. грн. (заборгованість по зарплаті, за останніми даними Держкомстату, сьогодні перевищують 7 млрд. грн.(!). Головне, знов таки, на думку прем'єра, «щоб душа стала теплішою та люди добріші один до одного».

Яким ви бачите святкування Дня незалежності і чи потрібен для цього парад? — з таким питанням «День» звернувся до експертів.

КОМЕНТАРI

Євген ЗАХАРОВ, виконавчий директор Харківської правозахисної групи:

Як повинна святкувати держава? Біда в тому, що у нас дуже погана держава. Буде, напевно, чергова амністія — це доречно, оскільки умови утримання зеків дуже важкі. А ось парад не дуже доречний. Я не прибічник бенкету під час чуми. З іншого боку, якщо люди хочуть святкувати — нехай святкують. Тільки б у цьому не було лицемірства. Я боюся, що велика частина населення святкувати не зможе — психологічно не відчуватиме цей день як свято. І звичайно ж, не повинно бути жодних примусових дій, як за часів СРСР.

Віталій КОНОНОВ, народний депутат, лідер Партії зелених України:

— З одного боку, ми — країна бідна, і 600 тисяч на проведення параду — сума велика, та й взагалі пишне святкування всіляких річниць є у нас пережитком соціалістичного образу мислення. Проте ми повинні пам'ятати про здобуту нами незалежність, і я не лічив би гроші для такого заходу. Але я, звісно, проти проведення військових парадів. Це — вчорашній день. Я б на ці гроші провів серію великих концертів, таких як, наприклад, перед виборами київського мера в Києві. Щоб було безкоштовне пиво, жінкам — квіти, дітям — морозиво, багато музики та веселощів. Треба, щоб люди відчували радість.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, радник голови правління Нацбанку:

— День незалежності має святкуватися відповідним чином, щоб люди відчули свято. Сьогодні багато хто, на жаль, не сприймає цю дату як найважливіше національне свято. Та при цьому не треба забувати, що за роки незалежності було зроблено менше, аніж можна було зробити, маючи такий потенціал. Ми варті більшого, ніж те, що нині маємо.

Я ставлюся дуже позитивно до проведення військового параду. У ставленні громадськості до армії, я б сказав, концентрується самоповага соціуму. Американці засудили свою війну у В'єтнамі, однак із повагою ставляться до ветеранів. Змінюються уряди й політичні системи, але ставлення до солдата змінюватися не повинне. Ми повинні мати й бачити армію, якою зможемо пишатися.

Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог:

— День незалежності, на мою думку, має святкуватися не 24 серпня, а 1 грудня, бо рішення 24 серпня — це не народне рішення. Це рішення депутатів, яких було обрано ще за радянських часів на вельми суперечливих за якістю та легітимністю виборах. Я після 24 серпня незалежною Україну не вважав. До 1 грудня. Тобто, до того дня, коли населення України підтримало цей вибір. І я ставлюся до цього вибору з повагою.

Цей день має святкуватися дуже скромно. Ніяких парадів з танками проводити не треба. І якби у нас дійсно була нормальна влада, то, на мій погляд, цього дня треба організувати в газетах, журналах, на телебаченні максимально вільну дискусію про пройдений нами шлях, про той, вибір, який було зроблено, про можливість іншого шляху, про можливість корекції цього шляху. Сьогодні нам хвалитися немає чим. І свята теж ніякого немає. Свято зараз проводиться для того, щоб запропонувати населенню ігри, видовища замість хліба. Ситуація в країні катастрофічна, і найчесніше, що б ми могли зробити цього дня — це максимально широко обговорити ті проблеми, які стоять перед Україною. Не секрет, що зараз населення України живе набагато гірше, аніж жило до незалежності. І хоч я все життя чинив опір тоталітарному режиму, сьогодні я маю сказати, що наш вибір неадекватний, власті не змогли показати населенню України, що демократія, суверенітет України — це добре. Живуть люди погано, демократії ніякої немає і нинішній кланово-номенклатурний режим, на мій погляд, нічим не кращий від комуністичного.

Віктор ВОРОНЮК, Наталя ТРОФIМОВА, «День» Олександр МИХЕЛЬСОН
Газета: