Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи не зібрати ще тисячу?

8 травня, 1997 - 00:00

Зібравшись поповнити лави автомобілістів, постарайтеся чітко відповісти самому собі на запитання: "Навіщо я купляю машину?" Немає і не може бути універсального автомобіля, зручного й для міста, й для траси, й для поїздок у сільську глибинку.

Друге запитання: "Скільки я готовий за неї заплатити?" Людей, котрим по кишені новий автомобіль (якщо не рахувати ЗАЗи та ЛуАЗи), порівняно мало. Переважна більшість шукає потриманий. Сума до 4 тисяч доларів, що її має в розпорядженні сьогодні типовий покупець, практично не дозволяє купити машину "молодшу" за 7-10 років. І тут варто гарненько подумати: а чи не зібрати ще тисячу, щоб скинути з цього шановного віку роки три? Адже чим "свіжіша" машина, тим менше доведеться вам витратити на її ремонт у близькому майбутньому. Зекономивши енну суму при купівлі, можна залишити значно більше на СТО...

На Заході давно існують агентства на взірець шлюбних, де клієнту підбирають не наречену, а машину, котра відповідає його бажанням і можливостям. Заповнивши детальну анкету, отримуєш з комп'ютера рекомендації на рівні конкретних моделей і навіть список адрес, за якими зручно зробити покупку. Дуже раціональний підхід і, здавалося б, практичні покупці повинні його тільки вітати. Але, уявіть собі, в Німеччині, громадян котрої важко назвати непрактичними, 75% опитаних соціологами висловилися проти придбання автомобіля за порадою комп'ютера. Певно, у виборі машини, як і дружини, почуття значать не менше, ніж тверезий розрахунок...

Мій добрий знайомий Анджей Добжинський, один із провідних автомобільних журналістів Польщі, возив мене Варшавою на шикарному купе "Лінкольн-Марк VIII". Він говорив про нього любовно-погордливо, але кинув із зітханням, що витрати бензину - величезні, багажник замалий і немає в Польщі путніх фахівців із ремонту цієї моделі. "Але ви ж все це знали завчасно, - здивувався я. - Навіщо ж купили?" - "Коли я одного разу сів у нього й поїхав, - відповів пан Анджей, - у мене виросли крила. Від любові з першого погляду, проше пана, немає ліків"...

Так що радити, яку машину купити, - справа невдячна. І все ж у наступних випусках шпальти "Авто" ми продовжимо цю тему.

ДВОДВЕРНИЙ "ЛІНКОЛЬН" ПАНА ДОБЖИНСЬКОГО НЕ ГОДИТЬСЯ НІ ДЛЯ ДАЧНИКА, НІ ДЛЯ ТАКСИСТА...

Леонід ОЛЕКСАНДРОВ, "День"
Газета: