Найбільш проблемним питанням Москва вважає узгодження експорту українського газу. Михайло Касьянов боїться, що Україна буде просто реекспортувати дешево отриманий від Росії газ і за рахунок демпінгу створювати некоректну конкуренцію РАТ «Газпром» на західних ринках. До речі, згідно з інформацією російської влади, Україна цього року вже продала за кордон більше двох мільярдів кубометрів газу.
У прес-службі НАК «Нафтогаз України» цю інформацію підтвердили. Український газ експортується згідно з міжнародними угодами, підписаними ще за радянських часів. Тоді розрахунки між країнами- учасницями будівництва трубопроводів проводилися за схемою: «газові квоти в обмін на труби». У 1995 році зобов’язання колишнього СРСР за цими договорами було розподілено між республіками. Свою частину експортного пирога отримала й Україна, і згідно з договором здійснює відносно незначне постачання газу в Східну Європу. Український уряд вимагає зняття будь-яких обмежень на експорт газу, посилаючись на те, що цю умову вже записано в інвестиційних договорах з іноземними компаніями, що розробляють газові родовища у Полтавській області та інших регіонах. У відповідь Касьянов заявив, що не буде наполягати на введенні будь-яких обмежень на експорт Україною природного газу, якщо це передбачено відповідними міжнародними зобов’язаннями з розробки нових родовищ на її території. Прем’єр Анатолій Кінах вважає, що на таких умовах договір про реструктуризацію не буде ратифіковано Верховною Радою, і продовжує атакувати російські позиції.
Зокрема, глава українського уряду вже висловив незадоволення відсотковими умовами реструктуризації. Москва пропонує, щоб Україна оплачувала 10% річних від визнаного газового боргу. Кінах наполягає на ставці libor+0,5%, що відповідає 4% річних. «Ставка — це остання невирішена проблема між нами», — заявляє Кінах, хитро забуваючи про тему реекспорту.
Варто зазначити, що Москва раніше погодилася провести відстрочку українських боргів на тих умовах, на яких це зробив Паризький клуб кредиторів. А у Парижі ставку реструктуризації було узгоджено саме на рівні libor+0,5%.
У Києві російський прем’єр планує зустрітися не тільки з українським колегою, але й провести переговори з Президентом Леонідом Кучмою. Багато в чому Москва пішла на поступки (зокрема, у питаннях реекспорту газу) українській стороні тільки тому, що розпорядження досягнути компромісу дав Президент РФ Володимир Путін.
Окрім того, наш уряд висунув Росії умову надати гарантії на транзит в Україну необмеженого об’єму газу з країн Середньої Азії. Раніше Москва пропонувала зафіксувати в газовому меморандумі своєрідний енергобаланс нашої країни. @=> Закiнчення на 2-й стор.
Згідно з цим балансом, річна потреба України в газі декларувалася на рівні 78 мільярдів кубометрів. З них 18 планується отримати iз своїх родовищ, і по тридцять імпортувати з Росії та Туркменістану. Цей пункт не тільки виключав експорт українського газу за кордон, але й обмежував об’єми операцій між Туркменістаном та Україною. Тому цю пропозицію Касьянова Кінах відкинув. До речі, російські спостерігачі відзначають разючу жорсткість України, яку, втім, можна назвати просто відстоюванням національних інтересів, а жорсткою вона виглядає прорівняно з переговорами часів Кабінету Ющенка, який у Москву взагалі боявся їздити.
Аргумент українського прем’єра про загрозу нератифікації газового меморандуму Верховною Радою навряд чи має під собою підстави, і вплине хіба що на вразливих членів уряду Касьянова. У парламенті досить багато проросійських політичних сил, щоб забезпечити ратифікацію цього документа, майже не дивлячись на його зміст. До того ж на носі зима, а без реструктуризації боргів стабільного забезпечення газом Україні чекати не доводиться. Так що депутати навряд чи ризикнуть так зганьбитися перед виборцями. Але якщо Анатолію Кінаху та Леоніду Кучмі вистачить твердості 4 та 5 жовтня відстояти досягнуті позиції, (можливо, у межах розумного відмовившись від деяких непринципових вимог), то одвічну проблему українського боргу за газ можна буде вважати тимчасово вирішеною.
ДО РЕЧІ
Надзвичайний і Повноважний посол РФ в Україні, спеціальний представник Президента Росії в Україні Віктор Черномирдін висловив переконання, що 4 жовтня голови урядів України і Росії підпишуть угоду про реструктуризацію газового боргу України перед Росією. Як передає УНІАН, за його словами, «такий борг ($1,4 млрд. — Ред. ) є великим тягарем для будь-якої держави, у тому числі i для України». В.Черномирдін додав, що в Росії залишилася лише одна міжурядова комісія, яку очолює прем’єр-міністр, і ця комісія — українсько-російська. Він нагадав, що Росія вважає Україну стратегічним партнером у всіх галузях. Черномирдін також повідомив, що у листопаді цього року планується підписання документу президентами Росії та України, згідно з яким наступного року в Росії пройдуть Дні України, які в тому числі охоплюватимуть такі сфери як наука, фундаментальні дослідження, промисловість тощо.
