Відкриття минулої п'ятниці в містечку Миронівка, що під Києвом, першої черги приватного сільськогосподарського центру "Київ-Атлантик Україна" (КАУ) привернуло доволі представницьку публіку.
Сюди прибули посол США Вільям Грін Міллер, директор Агентства міжнародного розвитку США в Україні Грегорі Х'югер, начальник управління зовнішньоекономічних зв'язків міністерства АПК Борис Кириченко, голови обласних і районних адміністрацій, бізнесмени. Головною новиною було те, що агроцентр у Миронівці - поки що єдиний в Україні приватний комплекс, створений за західним зразком.
За словами начальника управління зовнішньоекономічними зв'язками міністерств АПК Бориса Кириченка, подія ця дуже скидається на подвиг. Річ у тому, що центр, до якого входить елеватор, завод із переробки рослинної олії, комбікормовий цех, а невдовзі й технопарк, нафтосховище, склади тощо збудовано винятково за гроші і під відповідальність подружньої пари американця й українки - Девіда і Тамари Свирі. Вони створили акціонерну компанію "Київ-Атлантик Україна", об'єднавши в ній таких акціонерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (його інвестиції у проект - 7 мільйонів доларів США), німецьку компанію "В. Нільсен Тор" (обладнання) і ще 13 українських господарств, серед яких головний партнер - Асоціація пайщиків ім. Бузницького (пай - 15 га землі). Вони п'ять років тому розробили концепцію проекту, вклали в нього всі свої доходи, взяли під відсотки кредити на загальну суму 25 мільйонів доларів.
Проект родини Свирі для України просто унікальний - бо в українських степах іноземні інвестори, зазвичай, шукають швидкі прибутки. Скупили, припустимо, за дешевизну зерно, швидко перепродали, а гроші поклали на рахунок у себе на батьківщині. Дослід пускати коріння на наших нивах поки що не дуже приживається. Більшість фірми, що зважилися на такий крок, при зіткненні з суворою дійсністю здебільшого ретируються і згортають інвестиції.
Сьогодні, наприклад, в Держкоммайні лежить заява від американської компанії "Авіан Фармз" про припинення своєї діяльності в Україні. Причина традиційна - державний рекет, тобто податкова політика. Тим часом компанія вже почала було інвестувати кошти в Поліський племінний птахозавод. І таких прикладів дуже багато.
Для цивілізованого світу спорудження Девідом Свирі в Миронівці агротехнічного центру - це дослід, схожий на той, що його ставлять на мінному полі сапери, пропускаючи вперед собак. Якщо пройде і не підірветься, означає, можна йти слідом. "Підірветься" Свирі чи ні - за цим спостерігають сьогодні й уряд США, і Європейський банк реконструкції та розвитку. Поки що, як кажуть, Бог милував. Хоча, як признався той самий Борис Кириченко, ще зовсім недавно існувало негласне розпорядження прем'єра (вже колишнього) про заборону господарствам продавати компанії Свирі зерно (приблизно 50 тисяч тонн), яке він купував у рахунок поставок господарствам палива. Потрібне було втручання Гора і Клінтона під час зустрічі навесні нинішнього року з президентом Кучмою, аби "блокаду" зняли. Одержані компанією Девіда Свирі гроші пішли на створення Миронівського агроцентру.
Унікальність цього проекту полягає ще й у тому, що це - перший в Україні суто приватний сільськогосподарський центр переробки, поставки та зберігання готової продукції, збудований винятково за західною концепцією. Суто зовні - це охайне агромістечко з добротними автомобільними шляхами, залізничною гілкою. На території 15 гектарів компактно розмістилися всі підрозділи єдиного продовольчого ланцюжка - від виробника до споживача: зерновий елеватор пропускною здатністю 200 тисяч тонн зерна на рік, технологічна лінія екстракції олії, розрахована на переробку 50 тисяч тонн зерна соняшника, рапсу та сої, виробництво кормового концентрату... Обладнання, встановлене в агроцентрі, теж найсучасніше, таке, що використовується в аналогічних комплексах на Заході. За підрахунками Девіда Свирі, проект "Київ-Атлантик Україна" забезпечить 150 нових робочих місць для переробки та реалізації вітчизняної сільськогосподарської продукції на суму більш як 50 мільйонів доларів США, що дозволить знизити обсяг імпорту концентрату для тваринництва та харчових продуктів, принаймні на 1 мільярд доларів США.
Зрозуміло, гарантій, що на компанію не "наїдуть" жодних. І все жтаки Девід Свирі чомусь вірить в Україну. Зокрема, в те, що центр допоможе багатьом господарствам стати на ноги й іще до його смерті Україна зрозуміє, що не державна, а вільна, приватна ініціатива зробить народ багатим.
