Вони вважають, що акції протесту минулого тижня стали об’єктивною
оцінкою дев’яти місяців діяльності Національної атомної енергогенеруючої
компанії «Енергоатом» і її президента Нура Нігматуліна. Події цього тижня
можуть стати для компанії вироком — настільки, як і передбачали експерти,
загострилися за час існування «Енергоатома» суперечності в галузі.
Безсумнівно, головна з них — проблема безпечної експлуатації
ядерних установок. За оцінками МАГАТЕ, на 60% їхня безпечність залежить
від персоналу. Того самого, який майже півроку працює без зарплати. Робітники-атомники,
виступаючи тиждень тому на конференції трудових колективів станцій, були
одностайні — ситуація, коли оператор на робочому місці думає, чим йому
сьогодні годувати дітей, а не про керований ним процес, неприпустима. На
минулих аналогічних конференціях з вуст самих атомників не раз лунала думка
про те, що гучні акції протесту — пікетування, наметові містечка, голодовки
— можуть негативно позначитися на безпечності. Що ж можна сказати про ставлення
керівництва «Енергоатома» до персоналу, коли він таки пішов на крайні заходи?
Формально президент «Енергоатома» Нур Нігматулін мав рацію,
називаючи проблему неплатежів причиною відсутності в атомних станцій грошей.
Однак не слід забувати, що причиною неплатежів є створений не без його
участі хаос на так званому енергоринку. Суть цього хаосу — 87% виробленої
електроенергії продається, але тільки 6% оплачується живими грошима. Решта
— бартером, векселями і взаємозаліками, тобто багатоступінчастими перепоступками
боргів. Хоча станції мають право на господарську діяльність, займаються
цим переважно різноманітні комерційні структури при них. Вони реалізують
вироблену станціями електроенергію, продають отриману за бартером продукцію
та виконують взаємозаліки. Зі станцією вони розплачуються паливом, устаткуванням
і послугами. За своє посередництво вони отримують від станції знижки чи
дисконт у розмірі від 20% до 50% вартості електроенергії. З появою «Енергоатома»
на енергоринку окреслилися дві тенденції. По-перше, операторів його почало
жорстко визначати керівництво компанії. У перелік нових операторів потрапили
ТОВ «Бринкфорд», СП «ТВЕЛ Енергія» і небагато інших. Нагадаємо, що сам
Нур Нігматулін, до свого призначення на пост президента НАЕК, обіймав пост
президента одного з енергооператорів — ТОВ «Міжнародне ділове співробітництво»,
тож «тусовку» свою знає чудово. По-друге, як свідчать результати діяльності
слідчої комісії Верховної Ради з питань неплатежів, сумлінними партнерами
«придворних» операторів «Енергоатома» назвати не можна. Заборгованість
цих структур тільки перед російськими постачальниками палива перевищує
107 мільйонів доларів. Винен «Енергоатом» і $5,773 мільйона за переробку
відпрацьованого ядерного палива. За дивним збігом обставин, ці заборгованості
почали стрімко зростати саме з моменту появи «Енергоатома». Це попри те,
що з вартості електроенергії АЕС — 2,4 цента за кіловат — 0,8 цента цільовим
призначенням іде на оплату палива, тобто гроші на паливо «Енергоатом» отримує!
Викрила комісія й інші випадки, коли гроші були, але не проплачувалися,
а кудись відпливали...
Проблема палива, свіжого й відпрацьованого, також може
коштувати енергетиці життя. Так, за неофіційною інформацією, російський
концерн «ТВЕЛ» — виробник ядерного палива — вирішив не робити наступного
року поставок в Україну без погашення $30 мільйонів боргу і $100 мільйонної
передоплати за квартал. Також він вирішив не приймати гарантій оплати від
Кабміну України. Паливо в Україні поки що є — за даними «Енергоатома» місяців
на чотири, плюс приблизно півторарічний недоторканний запас. В активі атомної
енергетики й допомога Заходу, не зацікавленого в розвалі такої вибухонебезпечної
галузі.
Ще більшою проблемою є переробка й тимчасове зберігання
відпрацьованого палива, виконувані в кредит гірничо-хімічним комбінатом,
розташованим у Желєзногорську-2 Красноярської області. Керівництво комбінату,
який зазнає неабияких збитків, заявило наприкінці серпня про призупинення
вивезення з України відпрацьованого палива. Тимчасові сховища українських
АЕС на сьогодні переповнені, що робить неможливою навіть планову заміну
палива, а про аварійне розвантаження реакторів годі й говорити. Відповідаючи
на запитання членів парламентського Комітету з питань паливно-енергетичних
ресурсів і ядерної політики про перспективи вивезення палива, Нур Нігматулін
заявив, що Україна може ховати паливо й на своїй території. Для цього майже
побудовано сухе сховище відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій
АЕС і планується будівництво такого ж у Чорнобильскій зоні. No comments...
Про причини переходу ядерної галузі з критичного стану
в стан трагічний можна лише здогадуватися. Можливо, «Енергоатом», неофіційним
завданням якого, вважають експерти, є акумулювання коштів на передвиборну
кампанію глави держави, не хоче вирішувати питання, які не мають прямого
стосунку до отримання прибутків, навіть коли вони життєво важливі з точки
зору фахівців-атомників. А можливо, готується приватизація АЕС — не марно
Нігматулін так часто згадує «англійську модель» ядерної галузі, у якій
АЕС перебувають у приватних руках... Тоді розвал може бути запрограмованих
кроком, спрямованим на зниження вартості атомних підприємств. У кожному
випадку, безпечність, схоже, є далеко не пріоритетним напрямом діяльності
«Енергоатома». А либонь другого «Чорнобиля» не пережити не лише Україні,
а, можливо, і світу...
№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
