Всі говорять про протестний електорат, настрій якого виражається однією фразою: «Тільки б не Кучма!» Прибічники діючого Президента говорять про «стабільність і спадкоємність курсу», пропонуючи суспільству ще п'ять років «стабілізації». Кореспонденти «Дня» звернулися до різних людей із запитанням: «Чи є у вас аргументи «за» Кучму? І чим це він вас не влаштовує в амплуа наступного президента?»
Валерій РУДАКОВ, голова Спілки рекламістів України:
— Аргументів «за» у мене немає. Хіба що, він намагається формувати імідж України у світі. Це єдиний позитивний чинник. У всьому іншому він не відповідає ні своїм обіцянкам, ні завданням, які стоять перед ним. У мене таке враження, що людина не знає, що їй, бідолашній, робити. Він просто потрапив не туди і робить тільки дурниці. Як можна підписувати укази, які він підписує? Вони, на мій погляд, настільки безграмотні, що я не знаю, навіщо тримати апарат, який абсолютно не розуміє того, що робить. І якщо він діє, не розуміючи — це погано. Але, якщо Кучма разом зі своєю адміністрацією робить це свідомо, то це гірше утричі. Значить, він просто свідомо вбиває державу.
Юрій МІРОШНИЧЕНКО, президент Всеукраїнського громадського об'єднання «Нова генерація»:
— Важко віднайти аргументи «за» того, чий політичний курс та «реформи» перетворили Україну на жебрачу. Але один-єдиний аргумент «за» — це стабільність і прогнозованість, як у доброму, так і в поганому розумінні. Я схиляюся до думки, що Леонід Кучма хотів, можливо, зробити як краще, а вийшло...
Україна потребує прогресивного економічного та політичного курсу. Вибори жовтня цого року — схоже, останній її шанс. Потрібні радикальні зміни. На моє переконання, гідне місце глави держави має зайняти людина нового часу, чий погляд спрямований далеко вперед, — поводир, який виведе країну з «хащів», не роблячи при цьому ані кроку назад.
Іван ТУРЯНИЦЯ, професор Ужгородського університету, голова Товариства карпатських русинів, заступник голови Світової ради русинів:
— Я був щасливий, коли Кучма, за передвиборних гонок, визнав русинську націю, котра давно прийнята в цивілізований світ. Тим більше, що ми не хочемо відриву від України. Але визнання загубилося за великими клопотами про долю держави, яка все «світлішає». Хоча влада Президента не зачіпає структур, близьких до Закарпаття. Вони говорять: «Нема русинів — і квит». Ми надіємося, що цей вседержавний вуйко зрозуміє, скільки зла в теперішній «Злагоді».
Золтан КРАЙНЯК, працівник фірми ЗАТ «Вітал» (Ужгород):
— Пригнічує, що Кучма дуже непоказний, нема в нього почуття гумору і явно присутнє почуття меншовартості.
Анатолій ЗДОРОВИЙ, голова Харківського обласного товариства політв'язнів та репресованих:
— Президента Л.Кучму, як і всякого короля, робить оточення. Це оточення мені не імпонує. Багато нинішніх бід України йде саме від неукраїнської, непатріотичної налаштованості цього оточення та його зв'язків з мафіозними кланами.
Я впевнений, що Л.Кучма щиро хоче добра народові й Україні, але в свій зоряний час він або не був підтриманий, або змарнував його, поставивши на космополітичний і промосковський елемент, що, м'яко кажучи, був і є байдужим до незалежної України й українського відродження. Л.Кучма був готовий щось будувати, але не знав, що саме і як...
Оксана ВЕЛИКА, голова Харківської обласної організації «Ліга молоді Соціал-демократичного союзу»:
— Л. Кучма не подобається тим, що за час його правління не було створено умови, щоб я могла народжувати й виховувати дітей. І продовжувати навчання я не можу — ні на що не вистачає коштів. Сам же він п'ять років «вчився на Президента» — так і не вивчився.
Орест БАКАЙЧУК, видавець (Харків):
— Простіше сказати, що мені в ньому подобається. Коли мені сумно, його дії можуть мене добре розвеселити. На жаль, це єдина річ, яка мені подобається в Леонідові Даниловичу.
Лесь ЗАДНІПРОВСЬКИЙ, артист:
— До діючого глави держави Леоніда Кучми більше за все претензій. Частіше використовуються білі або чорні фарби, забуваючи про відтінки. Я за різноманітність кольорів. Адже навіть на сонці можна знайти плями, які жодна хімчистка не виведе. Життя — коротке, набридло експериментувати. Нехай Леонід Данилович не чарівник, а тільки вчиться, але принаймні різних хитань ані праворуч, ані ліворуч не буде. Я за стабільність і щоб не було гірше — тому за Кучму.
Василь ВДОВИЧЕНКО, голова вільної профспілки ВАТ «Луцький підшипниковий завод»:
— Вибори президента відбуватимуться тоді, коли саме час рахувати курчат. А за Кучмою, після п'яти років його президентства, нічого рахувати. Що не рік, то стає гірше й гірше. І в економіці, і в соціальній сфері. А головне, мені здається, те, що за його президентства ми повною мірою відчули, що таке несправедливість. Наші робітники більше симпатизують іншим кандидатам — Євгенові Марчуку, висуванцям від Руху, старші — прихильні до лівих. Але переважна більшість вважає, що Україні потрібен новий Президент.
Борис КОРПАН, директор Iнституту стратегічних досліджень (Львів):
— Не подобається нескiнченна боротьба із організованою злочинністю, яка все зростає та зростає. До того ж наш Президент намагається вгодити всім. Про це свідчить його недавній указ, яким узаконено вельми сумнівну дату — 27 вересня, день коли було окуповано радянськими військами Західноукраїнські землі.
Михайло КРОХМАЛЬ, старший судновий механік (Одеса):
— Коли днями почув гасло «Кучму — в президенти!» і його ж слова «на півдорозі не зупинюся» — зрозумів, що це наш і сміх, і гріх. Бо ж виходить, що не лише київське оточення Кучми, а й він сам вважає, що ще не зовсім розорив Україну. Що для остаточного розграбування потрібні наступні п'ять років...
