Чи буде призначений на 26 грудня «третій тур» виборів президента України легітимним і результативним? Це запитання сьогодні хвилює не лише політиків, а й більшість українських громадян. Відповідь на нього багато в чому залежить від вищого законодавчого органу, від його здатності в «пожежному» порядку забезпечити правову базу «переголосування». Ухвалений у «пакеті» з політреформою закон про особливості застосування закону про вибори президента при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року дав відповіді на деякі основні запитання. Решту проблем народні обранці вирішували вчора і, як вважає голова Центрвиборчкому Ярослав Давидович, небезуспішно.
Так, парламенту вдалося внести зміни до закону про особливості застосування закону про вибори президента при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року: депутати погодилися з пропозицією ЦВК, дозволивши друкувати бюлетені не лише банкнотно- монетному двору Нацбанку, як передбачалося раніше, а й поліграфкомбінату «Україна». Це дасть можливість, на думку членів ЦВК, вчасно надрукувати необхідну кількість бюлетенів, що дозволяє своєчасно доставити їх на виборчі дільниці. А якщо так, то останні сумніви в тому, що переголосування 2-го туру не буде зірване, зникли, заявив журналістам голова ЦВК. Щоправда, при цьому Я. Давидович зазначив, що найбільшою проблемою для ЦВК залишається формування територіальних і дільничних виборчих комісій. На сьогодні до ЦВК не подана жодна кандидатура до виборчкомів від кандидатів на посаду президента, повідомив Я. Давидович.
Закон про вибори президента України виключає можливість визнання виборів загалом недійсними, хоча, як показали події після другого туру, за величезної кількості порушень це все ж таки можливе, — Верховним Судом було створено прецедент. Водночас закон допускає за значної кількості порушень визнання недійсними виборів на окремих дільницях. Очевидно, якщо таких виявиться дуже багато, можливе скасування результатів і в масштабах усієї країни. Щоправда, такий варіант не вважає ймовірним практично ніхто з політиків і політологів.
Закон про президентські вибори також означає два варіанти, за яких вибори можуть бути визнані такими, що не відбулися. Перший — якщо обидва кандидати наберуть однакову кількість голосів. Навряд чи його варто серйозно розглядати, бо ймовірність подібного нікчемна. Реальніший варіант — якщо за 10 і менше днів до дня голосування один із кандидатів знімає свою кандидатуру, а той, хто залишився, не набирає на свою підтримку понад 50% голосів виборців, які прийшли на вибори. Оскільки протистояння між двома кандидатами досить жорстке, в разі зняття одного з них його прихильники цілком можуть не прийти на вибори або проголосувати проти.
Ще одна проблема несподівано виникла через кілька годин після схвалення парламентом змін до виборчого закону, що дозволяють друкувати бюлетені двом, а не одному підприємству. Президент України Леонід Кучма заявив, що підпише закон лише в стінах своєї Адміністрації, і лише після того, як її розблокують. Не весь час, мовляв, опозиції висувати ультиматуми...
Більшість політиків, із якими вчора в парламенті розмовляв кореспондент «Дня», переконані, що вибори не будуть зірвані. Варіант зі зняттям когось із дистанції розглядається як малоймовірний, бо обидва кандидати заявляють про готовність боротися до кінця. Щоправда, всі погоджуються з тим, що певні ризики однаково присутні. На думку представника табору влади, депутата з фракції СДПУ(О) Ігоря Шурми, головним чинником ризику для голосування 26 грудня є внесені парламентом до виборчого закону 8 грудня виправлення, згідно з якими багато категорій населення були, на думку депутата, фактично відсторонені від участі у виборах. А це знижує ступінь легітимності волевиявлення народу, вважає Ігор Шурма. А на думку опозиціонера, представника фракції БЮТ Андрія Шкіля, чинником ризику є перспектива масових заворушень у східних регіонах країни в разі перемоги кандидата Віктора Ющенка, які можуть бути спровоковані за підтримки офіційної Росії, яка симпатизує Януковичу.
