Сьогодні Президент збере Раду інвесторів. Це перше в історії незалежної України засідання, на якому глава держави запросить до слова не лише керівників бізнесу, який уже працює в країні, але й глобальних лідерів транснаціональних корпорацій, які не мають досвіду роботи тут. Як ідеться у анонсі події, наданому Адміністрацією Президента, Віктор Федорович хоче почути, так би мовити, з перших вуст про проблеми, з якими зустрічається іноземний капітал в Україні та про те, як бізнесмени бачать шляхи їхнього вирішення.
На думку керуючого партнера компанії «Ернст енд Янг» в Україні Олексія Кредісова, найважливіша мета цієї зустрічі, аби Президент та його команда усвідомили, як глобальний інвестор бачить Україну та що і в який бік потрібно кардинально змінювати.
ЗА РІК КІЛЬКІСТЬ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ СКОРОТИЛАСЯ ВТРИЧІ
Температура завтрашньої дискусії Януковича і інвесторів обіцяє бути високою. Такі висновки можна зробити з представленого міжнародною компанією «Ернст енд Янг» напередодні Ради дев’ятого щорічного дослідження «Огляд інвестиційної привабливості країн Європи». Відповідно до його результатів, кількість іноземних інвестиційних проектів прямих іноземних інвестицій за рік після президентських виборів в Україні скоротилася втричі, тоді як у решті країн Східної та Центральної Європи спостерігалося відновлення інвестиційної активності після глобальної фінансової кризи 2008—2009 років.
Як зауважив експерт, така негативна динаміка в Україні досить дивна для 2010 року. Адже крім того, що за базу порівняння служив кризовий 2009-й, який апріорі мав бути скрутнішим для інвестора, ще й політичні умови 2010-го, як пророкували і експерти, і самі чиновники, мали бути сприятливими для капіталовкладень. З приходом нової влади, каже Кредісов, на перших порах завжди спостерігається підвищений інтерес до держави з боку інвестора, українська нова влада до того ж задекларувала курс на реальні ринкові реформи. Утім, як показали цифри, інвестори вирішили зайняти позицію очікування. Невизначеність України відносно її інвестиційного клімату обмежує ентузіазм інвесторів і підриває інвестиційний потенціал країни, переконані в «Ернст енд Янг». А поєднання інфляції зі скороченням ВВП більш як на 15% у 2009 році, переконані аналітики, викликало занепокоєння щодо ділових можливостей держави.
Втім, голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир ЛАВРЕНЧУК не зовсім згоден із тим, що 2010-й для України виявився невдалим щодо іноземних інвестицій. Не можна вимагати від іноземного інвестора більше, аніж робить внутрішній, каже Лавренчук.
«Тільки середина 2010 року показала відновлення докризового рівня довіри населення до банківської системи», — розповідає експерт. І це, на його думку, стало сигналом для інвестора, що можна вкладати в цю економіку гроші.
ЯКІ СЕКТОРИ ЕКОНОМІКИ ПРИВАБЛИВІ?
А куди ж укладають свій капітал інвестори? Аналітики «Ернст енд Янг» поставили це запитання більш як 800-м світовим бізнес-гравцям, і український офіс компанії знову отримав парадоксальний результат. За даними дослідження, в Центральній і Східній Європі 2010-го домінували промислові інвестиційні проекти. На автомобільну, машинобудівну і логістичну галузі разом, за даними вищезгаданого дослідження, припадало 26% проектів прямих іноземних інвестицій даного регіону 2010 року. При цьому на сектори професійних послуг і програмного забезпечення у даному регіоні прийшлося лише 12% усіх аналогічних проектів минулого року.
Утім, в Україні ситуація кардинально відрізняється від тієї, яку демонструє регіон. За останні п’ять років найбільшу кількість іноземних інвестицій привабив фінансовий сектор (13% від усього об’єму прямих іноземних інвестицій у країну. — А.Д.). На другому і третьому місцях — логістика і виробництво продуктів харчування.
Коли ж аналітики «Ернст енд Янг» запитували інвесторів про сектори, в яких вони бачать перспективу вкладення коштів у найближчі роки, український портрет знову різко відрізняється від регіонального. Інвестори бачать потенціал в українському виробництві та логістиці, ринку професійних послуг, аутсорсингу бізнес-процесів. А перспективними бізнес-секторами в Європі вони називають інформаційні і комунікаційні технології (24% респондентів — А.Д.), екологічно чисті технології (23%), енергетику і коммунікальні послуги (19%).
Таку різницю, на думку аналітиків, можна пояснити, порівнявши ці результати з відповідями інвесторів про фактори залучення їх у країну. Адже першим, відповідно до дослідження «Ернст енд Янг», тут є фактор інфраструктури, яка сприяє веденню бізнесу: фінансової, логістичної, телекомунікаційної, транспортної... А оскільки в Україні з цим поки що не все гаразд, то логічно, що держава цікава передусім тим інвесторам, які готові вкладати гроші у створення цього сегменту. Звідси й такі показники зацікавленості у логістиці, ринку професійних послуг та аутсорсингу бізнес-процесів.
ЗА 2010 РІК ІНОЗЕМНІ КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАЛИ ЛИШЕ 1150 УКРАЇНЦІВ
Ключовими інвесторами, які вкладають гроші в Україну, якщо відкинути усі «офшорні» схеми притоку капіталів в економіку, як показало дослідження, є США, Німеччина, Росія та Франція. За 2006—2010 роки інвестори з цих країн зреалізували в Україні 22, 21, 17 і 14 проектів відповідно, забезпечивши роботою 1809 українців.
Утім, якщо за кількістю проектів ці країни й ведуть першість, то для вітчизняного ринку праці, справи якого йдуть останнім часом не надто добре, більш привабливим є швейцарський та польський бізнес. Соціальний ефект від 22-х проектів, які вони в купі зуміли реалізувати в Україні, відчутно вищий. Адже якщо четвірка найбільших і найактивніших забезпечила роботою укупі лише 1809 українців, то лише представники Польщі своїми 11-ма проектами дали роботу 1900-м українцям. А швейцарський бізнес працевлаштував ще 1750 осіб.
Пам’ятаючи про це, Президенту, судячи з дослідження «Ернст енд Янг», уважніше треба було б дослуховуватися до інвесторів з Великої Британії та Фінляндії. Частка реалізованих ними за останні п’ять років в Україні проектів дуже низька — 4% і 3% відповідно, втім, англійські гроші працевлаштували 550 українців, а фіни своїми шістьма проектами — 146 наших співвітчизників.
У цілому ж за 2010 рік, відповідно до висновків дослідження «Ернст енд Янг», в Україні було створено 1 150 робочих місць. Пам’ятаємо, що мова йде про країну з сорокап’ятимільйонним населенням. Чи не смішний показник? Утім, якщо проаналізувати його трохи глибше, то, можливо, він якраз відображає позитивні моменти нашого ринку праці. Можливо, продуктивність праці, на яку так нарікають останнім часом і аналітики, і експерти, в Україні не така вже й низька, якщо для того, щоб реалізувати середньостатичний інвестиційний проект в Україні 2010 року іноземному інвестору достатньо було створити 1150 робочих місць, а не 2274, як 2009 року? Чи не означає це те, що українці 2010-го стали краще працювати?
З другого боку, можливо, відповідь криється у іншій таблиці з дослідження «Ернст енд Янг», яка відображає дані про те, в які сектори економіки вкладали свої гроші іноземні інвестори. На першому місці тут фінансове посередництво (24 проекти за останні п’ять років) та логістика (17 проектів за період з 2006 по 2010 рік). Крім того у топ-10 увійшли такі сектори, як страхування та пенсійне забезпечення (13 проектів) та так звані професійні послуги (12 проектів). Усі ці проекти, як свідчить статистика, не потребують великих трудозатрат, а відтак кількість новостворених робочих місць у них дуже низька. У середньому кожен з цих проектів, як видно зі статистики, створив за п’ять років лише близько 20-ти робочих місць. Проекти, які працевлаштовують 100 і більше людей, в Україні в меншості. Так, інвестиції в автомобільну промисловість, за даними дослідження «Ернст енд Янг», за останні роки були реалізовані в Україні лише у п’яти проектах, але вони забезпечили роботою 1837 українців. Приємним винятком стала харчова промисловість, яка отримала «бронзу» у рейтингу кількості реалізованих проектів іноземних інвесторів в Украні за 2006—2010 роки. За цей час у цьому секторі було реалізовано 16 проектів, кожен з яких працевлаштував у середньому 118 українців, що у підсумку становило 1895 робочих місць.
ЧОГО ОЧІКУЄ БІЗНЕС ВІД 2011-го?
Аналітики «Ернст енд Янг» пророкують значний приріст інвестицій 2011-го. Мовляв, позитивні тенденції, які окреслило їхнє дослідження у регіоні Східної та Центральної Європи (збільшення за 2010 рік на 5% компаній, які розглядають можливість вкладення коштів у цей регіон та зменшення на 6% тих, хто відмовлявся. — А.Д.), зачеплять і Україну.
Тож цього року, за даними «Ukraine: Market Snapshot», ING від 21 лютого 2011 року, приріст прямих іноземних інвестицій в Україну зросте на 40% і становитиме 5,81 мільярда американських доларів. Цей прогноз, пояснюють аналітики, пов’язаний з реформами, які проводить український уряд. Хоча, як підкреслив Кредісов, усі без винятку інвестори очікували, що реформи в Україні будуть більш оперативні, рішучі та водночас виваженіші, беручи до уваги той факт, що при владі в Україні фактично коаліційний уряд.
Аби прогноз зростання на 40% справдився, аналітики переконують: державі варто зосередитися на трьох ключових факторах — інфраструктурі, стабільності та прозорості (мова йде про покращання фіскальної стабільності, особливо в таких галузях, як інвестиції та захист майнових прав, розвиток фінансових ринків і дерегуляція бізнесу, зменшення корупції, бюрократії, термінів митного оформлення і тиску з боку податкової та інших контролюючих органів. — А.Д.), а також на розвиток інновацій і інвестицій у талант.
Бізнес, який вже має успішний досвід роботи в Україні, вірить у її потенціал. Проте, зі слів голови правління АКБ «Сітібанк» в Україні Стівена ФІШЕРА, «було б корисно, аби Президент та уряд закінчив той пакет реформ, які вони пообіцяли Міжнародному Валютному Фонду». «Тоді думка міжнародної бізнес-спільноти про Україну значно покращала б, — каже Фішер. — Особливо беручи до уваги ті проблеми, які є сьогодні в Греції та Іспанії». Проте, як підкреслив інший іноземний гравець українського ринку генеральний директор «Nestle» в Україні та Молдові Мауріціо ПАТАРНЕЛЛО, для інвестиційного клімату країни важливі не лише іноземні інвестиції, але, передусім, внутрішні капіталовкладення. «Іноді ми надто перебільшуємо роль іноземних інвесторів і недостатньо підкреслюємо важливість внутрішніх гравців, — каже Патарнелло. — І мова не лише про великих гравців, але й про середні та дрібні підприємства. Якщо взяти Німеччину, Францію та Італію — їхня економіка складається в основному з малих і середніх гравців. І роль місцевого інвестора у цих державах дуже важлива. Наша ж роль — продовжувати говорити уряду: давайте інфраструктуру, давайте стабільність...».
