«Стратегії геніальних чоловіків» і «Стратегії геніальних жінок» — так називаються дві нові книги, які вийшли у видавництві «Фоліо». Їхній автор Валентин Бадрак вважає, що вони також можуть стати своєрідним підручником для майбутніх геніїв, оскільки у своїх творах він не стільки розповідає про великих людей минулого і сучасності, скільки роздумує про те, що відрізняє генія від звичайної людини, які риси характеру сприяють втіленню найбільш складних і неймовірних ідей.
— Перша книга включає 27 портретів видатних чоловіків, а у другій зібрано 16 жіночих портретів. Серед цих особистостей є політики, письменники, художники, філософи, а також люди інших професій, — розповів Валентин Бадрак.
А ще автор, вивчаючи біографії геніїв, дійшов до висновку, що геніальною може стати кожна людина. І для цього не треба багатства або чудової освіти.
— Всі головні герої моїх книг починали з негативного стану справ. У багатьох з них було важке дитинство, матеріальні негаразди, всі фактично починали з «нуля». Дитячі потрясіння стали причиною народження ідеї та змусили діяти. Другим кроком до успіху стала величезна воля, яка зробила ідею здійсненною (саме завдяки волі, наприклад, Пікассо створював по картині на день, а Ван Гог писав доти, доки не падав з ніг від утоми). Ці особистості жили за формулою Цезаря: «Все або нічого». Я дійшов до висновку, що генієм може бути кожен, але для цього треба перемогти байдужість до себе й повірити у власні сили.
Щоб трохи розширити дискусію про геніальність, «День» звернувся з запитанням «Що таке геніальність, і яка роль геніїв у розвитку історії України?» до наших експертів.
КОМЕНТАРІ
Олександр ФІЛЬЦ, президент Європейської асоціації психотерапевтів:
— Геніальність — поняття не географічне, а скоріше, біологічне і психологічне, тому геніальні люди є всюди і завжди. Це свого роду така біологічно-психологічна консиляція — матриця, яка дає людині змогу бути геніальною. А геніальність, на мою думку, це по перше — вміння бачити речі в нестандартному ракурсі і по-друге — мати інтуїцію до певних явищ, певних процесів із випередженням часу. Це такі дві характеристики геніальності. Щоб людина стала генієм, по-перше, у неї має бути вроджений талант до чогось, котрий стане передумовою геніальності. По-друге, вона повинна отримати належне виховання, сприятливе соціальне середовище, щоб не мала остраху достатньо безоглядно реалізувати свій потенціал. По-третє, для реалізації геніальної людини потрібні умови. Якщо їх не буде — така людина не відбудеться. Геніальність не обов'язково проявляється з дитинства. Наприклад, геніальність в мистецтві розпізнається досить рано, тож вони можуть і реалізувати себе порівняно рано. А геніальні філософи, мислителі чи науковці можуть проявлятись значно пізніше — коли відбудеться накопичення певних знань про світ і природу.
Україні не бракує геніїв, це я можу сказати з достатньою певністю. Але, на жаль, у нас наразі ще не налаштовані на такий високий культуральний аналіз — розпізнавати своїх геніїв і їх визнавати. Нині в Україні увагу приділяють цінностям не соціально-культуральним, а фінансовим. Тож поки що генії не мають місця тут, а в популярних у нас цінностях генії не можуть себе реалізувати, тому ми їх не бачимо.
Володимир ШКОДА, філософ:
— Геній — це якась вища оцінка діяльності надзвичайно рідкісних людей, які володіють здатністю пророцтва, якогось інтуїтивного прозріння, якихось знань, теорій або концепцій. Це не раціональне, не логічне пізнання, а дійсне інтуїтивне пізнання, як-то кажуть, «не відає, що творить». Можна сказати, що через генія щось божественне звертається до людей. Хотілося б звернути вашу увагу на одне місце в Платонівському «Тирі», де головна проблема діалогу — зрозуміти природу Ерота (або Ероса): що є цей феномен насправді. У ньому всi виступаючі до Сократа вважали, що Ерот — це бог. І ось коли справа доходить до Сократа, він говорить, що Ерот — це не бог: це щось середнє між божественним і смертним (земним). Він говорить, що Ерот — це великий геній. А призначення генія — в тому, щоб бути посередником між богами і людьми: віддавати богам молитву і жертву людей, а людям, власне, накази, накази і заповіді богів. Генії численні, і Ерот один із них. Він геній любові, який збуджує в людині те почуття, яке ми називаємо коханням. По суті, завдяки цьому почуттю, цій захопленості людини людиною частково вирішується задача людської природи: завдяки любові, засвіченій генієм, людина передає гени своїм дітям, а завдяки переданому знанню продовжується в своїх учнях.
...В Україні талановиті люди є — це безумовно. Вони затребувані в усьому світі, навіть є такий факт, що кожний сьомий програміст, працюючий в США дістав освіту в Харкові. Я думаю, що держава повинна створювати умови для того, щоб генії жили в Україні і славили її у всьому світі. Звичайно, кожна країна хотіла б мати геніїв, тому що це такий національний золотий запас. Мені важко сказати, хто в Україні є геніальним. Це все ж оцінне явище і з цим поняттям треба поводитись дуже обережно. Геній взагалі-то визначається часом і те, що зараз не розуміють, через який той час людство оцінить.
А на формування геніальної особистості впливають насамперед умови і дуже здібні люди — вчителі таких людей. Зверніть увагу на математиків, які готують наших школярів на олімпіади: це дійсно талановиті люди, можна навіть сказати, генії такої підготовки. Їх треба берегти тому, що вони іноді виїжджають за кордон, не знаходячи собі місця тут. А ця справа системна: пошук талановитих людей у селах, районних центрах — як це робили колись в радянські часи. Сьогодні у США в цьому значенні існує політика залучення талановитих людей, коли їм створюються дуже комфортні і прекрасні можливості. Так і з'їжджаються туди майбутні генії (до речі, і наші), ми втрачаємо багатьох молодих людей, які їдуть у США продовжувати освіту і залишаються там.
Семен ГЛУЗМАН, керівник Асоціації психіатрів України:
— Геніальною людиною можна вважати того, хто володіє підвищеними здібностями в якійсь науці або в іншiй галузi. Він може прорахувати те, що ніхто з сучасників уявити не міг, іншим це просто не дано. Там, де ми говоримо про точні науки, ми можемо міру геніальності якось виміряти, сказавши «Ця людина, судячи з усього, геніальна, тому що вона чогось досягла». Але що стосується мистецтва, філологічних наук, літератури — тут все дуже суб'єктивне. Тому що, з моєї точки зору, уявімо, Томас Манн — геніальний письменник ХХ століття, а з точки зору нобелівського комітету, геніальною може бути інша людина, яка для мене просто нецікава. Ймовірно, в Україні сьогодні є геніальні люди. Але, я думаю, Україна — не кращий майданчик для життя людей з високою талановитістю, тому що у нас не існує державної підтримки. Говорять, що художник повинен бути бідним, тоді він геніальний. Це — дуже зручне виправдання байдужості до долі талановитих людей. Я не думаю, що зараз в Україні можуть відбутися геніальні люди. Наукові діячі — тому що зруйнована математична і фізична школа, хоч, за нелюбимої мною радянської влади, робота все-таки була. Зараз же люди з високою мірою обдарованості виїжджають з нашої країни для того, щоб відбудуться у комфортабельних країнах. І не тому, що вони хочуть стати мільйонерами, а тому, що хочуть успішно займатися улюбленою справою. На жаль, Україна поки не надає їм такої можливості з різних причин. Це не тільки відсутність грошей: в нашій науці сидять зашкарублі радянські академіки, які за наукового комунізму зробили собі академічні титули і не підпускають молодих вчених.
Я вважаю, що близький до геніальності актор сучасного українського театру Богдан Ступка: він абсолютно вражаюче вміє те, що багато хто не вміє. Напевно, також через це дуже визнаний в Європі наш диригент Роман Гофман. У літературі геніальним вважаю Василя Стуса — на рівні з Рільке, Мандельштамом.
На формування геніальної особистісті насамперед впливає біологічна схильність — не тільки оточення. На жаль, часто діти, які зростають в сучасному українському селі і в маленьких містечках, які мають таку схильність до наук або мистецтва, не стануть не просто геніями — вони не стануть навіть талантами, тому що сьогоднішня вільна демократична Україна нічого не зробила для того, щоб діти, живучи в цій місцевості, отримали хоч би нормальну освіту і увійшли не тільки в районну культуру, а в світову (тому що будь-яка обдарована людина повинна все-таки відбутися не в районній культурі, а в світовій).
