Аналізуючи це запитання, приходимо до зрілих висновків: уперше
взяли її в руки рік тому, спокусившись на гарний шрифт і привабливу верстку.
Далі більше — пішли на практику, а втім, практикуємо й до сьогодні.
Але тепер нас тримає тут гідна подиву титанічна праця безпосереднього
керівництва, яке примудряється витворити зі ста рядків поданої публікації
десять (а якщо збереться на силі — й усі двадцять). Не дарма російська
поетеса Цвєтаєва писала, що зі ста рядків написаного десять — продиктовані
Богом. Хочемо подякувати старшим товаришам за кропітке вишукування саме
отих десяти Божих рядків!
А якщо серйозно — не бачимо (і, сподіваємось, не побачимо) себе у виданнях
консервативних, вщент заангажованих, неправдивих і неправих. «День» урятував
нас від реальної загрози «попрактикуватися» саме у таких виданнях. Завдячуючи
йому, ми зберегли претензію на «оригінальне авторство» матеріалів, на що
годі було сподіватися навіть у вузькопрофільній університетській газеті.
Цінуємо цю атмосферу напруженої праці журналістів, ці дружні стосунки,
які панують у редакції. Вітаємо ту добру справу, яку щодня вже протягом
двох років роблять концептуально нові журналісти-професіонали.
№173 11.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
