Ще напередодні офіційно озвученої інформації про епідемію та зі стрімким наростанням паніки ми в редакції дивувалися: чому так мало експертів доступних (зокрема, на ТБ) широкій публіці. Адже всі фахівці в один голос стверджували: боротьба з епідемією має розпочинатися з інформаційних заходів. Одне з пояснень ми отримали в статті «Свинячий» грип як дзеркало, в якому видно все...», яка вчора з’явилася на «Майдані». Її автор — харківський лікар із багаторічним стажем, автор книжки, присвяченої ГРВІ, Євген Комаровський. Що його змусило взятися за перо, тобто комп’ютер? Коли в перші дні паніки, викликаної оголошенням епідемії грипу, кількість тривожних дзвінків від друзів і пацієнтів, які зверталися за порадою, перебільшила декілька сотень, лікар зрозумів, що ситуація катастрофічна. Люди потребують інформації. І ми дійсно гостро потребували її — виразної, дохідливої й конкретної, аби зрозуміти: що робити і як уберегтися від епідемії? Лікар робить абсолютно адекватний і професійний крок: звертається в ЗМІ. Але...
«У п’ятницю я розмовляв із керівником одного з харківських телеканалів. З’ясувалося, що шансів поговорити з жителями міста немає жодних. Абсолютно весь час зайнятий політиками. Увечері того ж таки дня транслювалося шоу Савіка Шустера, присвячене ситуації в Україні у зв’язку з грипом. Це шоу було моїм найбільшим потрясінням за останні роки: такого страшенного сорому за власну країну я не переживав ніколи... У суботу, наївна душа, зателефонував до Києва. Говорив не з останніми людьми на телебаченні. Сказав, що готовий приїхати, що соромно, що треба заспокоїти людей, що це ж національна ганьба... Люди старалися допомогти. Не змогли. Причин не пояснили. І так усе зрозуміло. Грип і вибори так само несумісні, як грип і аспірин — купа ускладнень (не на печінку, то на мізки)».
Із цієї ситуації Євген Комаровський робить свій перший висновок, або «відображення», як він це називає. «Протягом двох днів панічної істерії головними радниками й вчителями народу були політики — депутати, міністри, колишні міністри й тощо. Щойно на екрані з’являвся лікар, миттєво з’ясовувалося, що політики вміють говорити краще...
Апофеозом паніки була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці помирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, яка торгує насінням, сказала, а кандидат у президенти європейської країни.
Інший кандидат у президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає «Оксолінової мазі» й злочинні фармацевти її не завезли. Певна річ, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидатові, що ефективність «Оксолінової мазі» не доведена і її не завезли й не збираються завозити ні до США, ні до Франції, ні до якоїсь іншої країни.
Ну, гаразд. Серед кандидатів у президенти лікарів немає, а мати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але є ж і політики-лікарі!
Один із них весь час плутав «Терафлю» (жарознижувальний засіб) і «Таміфлю», інший не бачив різниці між вірусною пневмонією та пневмонією, яка є бактерійним ускладненням вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, не просто депутат, а секретар Комітету з охорони здоров’я Верховної Ради (!!!), говорить, що «Таміфлю» — це препарат, який всього лише підтримує імунітет, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що закупатимемо «Озельтамівір», мені стає страшно й соромно. Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що «Таміфлю» й «Озельтамівір» — це одне й те саме, то чого нам усім чекати!
Кого слухатимуть ті, хто приймає рішення?
Адже хтось пише промови для Президента та прем’єр-міністра, хтось же зараз затверджуватиме список ліків, які обов’язково мають бути в аптеках!
І тоннами повезуть до нашої країни ганебні ліки, що ніде в цивілізованому світі не застосовуються: оксолінові мазі, анаферони, афлубіни, стимулятори імунітету, краплі інтерферона й багато іншого, а розчину, щоб напоїти дитя, й солі, щоб у ніс закапати, — днем з вогнем не знайдеш.
Порада владі: попросіть експертів ВООЗ скласти « список обов’язкових ліків».
Вам це все не нагадує ситуацію штучно створеного дефіциту? Ви потребуєте грамотної експертної оцінки, професійної думки, а вам підсовують «на вербі груші» під сиропом турботи про благо народу. Ви хочете почути розумних людей, а вам показують у телевізорі дурнів і переконують: альтернативи немає. Вибирати ні з чого, «їжте» (або вживайте ліки — яка різниця?) те, що є. Але альтернатива є, тільки від нас це ретельно приховують (і чи так уже й важливо, йдеться про грип, про кризу, про вибори зрештою). Навіщо? Найпростіша відповідь: бездара боїться конкуренції із професіоналом, дурень — із розумним. Є й іще варіанти: хтось хоче елементарно нажитися (а для чого створюють дефіцит?). Тоді чим, скажіть, спекулянти від влади відрізняються від аптечних ділків, які безбожно підвищують ціни на медикаменти, або торговців лимонами, часником і цибулею, що продають їх мало не за ціною золота? Що роблять зі спекулянтами? Добре було б засудити згідно із законом. Але в нас, подейкують, чесний суд теж у дефіциті. Тоді, може, спробуємо хоча б проігнорувати? Не будемо користуватися послугами «чорного ринку», на який вони норовлять перетворити країну, й усе тут. Як вони без покупців?
P. S. Доктор Євген Комаровський побачив іще декілька відображень у дзеркалі «свинячого» грипу: це й проблема чуток як наслідок паніки, й ситуація з вакцинацією, й становище, в якому опинилися медики. Ми ж пропонуємо вашій увазі конкретні рекомендації лікаря, дотримання яких, упевнені, багато кому сьогодні полегшить життя.
Конкретні поради від доктора Комаровського
Дорогі мами й тата! Люди!!! Запам’ятайте найголовніше: тактика ваших дій абсолютно не залежить від того, як називається вірус. Це грип сезонний, «свинячий», слонячий, пандемічний, це взагалі не грип — це не важливо. Важливо лише те, що це вірус, що він передається повітряно-краплинним шляхом і він вражає органи дихання. Звідси й конкретні дії.
ПРОФІЛАКТИКА
Якщо ви (ваша дитина) зустрінетеся з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл, ви захворієте. Антитіла з’являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ви прищепитеся.
Прищепитися можна лише від сезонного грипу. Від «свинячого» вакцини поки що немає (в Україні). Проте мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, що входять до складу сезонної вакцини, краще, ніж не мати взагалі ніяких.
1. Є можливість прищепитися (прищепити дитя) — прищеплюйтеся, але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові, й по-друге, для вакцинації не потрібно буде сидіти в сопливому натовпі в поліклініці. Останнє положення робить ваші шанси на адекватну вакцинацію примарними.
2. Жодних ліків із доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка й пігулки, що ковтаються вами або засовуються в дитя, не здатні захистити ні від якого респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема. Все, за чим ви убиваєтеся в аптеках, усі ці нібито противірусні засоби, що начебто є стимуляторами інтерфероноутворення, стимулятори імунітету й страшно корисні вітаміни, все, що в аптеках до сьогоднішнього дня зникло, все, чим уряд обіцяв найближчими днями наповнити аптеки, — все це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця: «треба щось робити», і росіянина: «надо что-то делать».
Основна користь усіх цих ліків — психотерапія. Ви вірите, вам допомагає, я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки — воно того не варте.
3. Джерело вірусу — людина й лише людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Карантин — чудово! Заборона на масові зібрання — чудово! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз до супермаркету — мудро!
4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов’язково повинна бути на хворому, якщо поруч здорові: вірус вона не затримає, але зупинить капельки слини, особливо багаті вірусом.
5. Руки хворого — джерело вірусу не менш значуще, ніж рот та ніс. Хворий торкається обличчя, вірус потрапляє на руки, хворий хватає все навколо, ви торкаєтеся цього всього рукою — ось і ГРВІ.
Не торкайтеся до свого обличчя. Мийте руки, часто, багато, постійно носіть із собою вологі дезинфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуєтеся!
Учіться самі й вчіть дітей, якщо вже немає хустинки, кашляти-чхати не в долоньку, а в лікоть.
Начальники! Офіційним наказом введіть у підлеглих вам колективах заборону на рукостискання.
Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші — джерело поширення вірусів.
6. Повітря!!! Вірусні частинки годинами зберігають свою активність у сухому, теплому й нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому й рухомому. У цьому аспекті мітинг у центрі Києва, на який зібралося 200 000 осіб, менш небезпечний, ніж зібрання 1000 осіб у клубі в Ужгороді.
Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. У цьому аспекті, якщо вже ви вийшли погуляти, то не потрібно показушного ходіння в масці вулицями. Вже краще подихайте свіжим повітрям, а маску натягніть перед входом в автобус, офіс або магазин.
Оптимальні параметри повітря в приміщенні: температура близько 20°С, вологість 50—70%. Обов’язкове часте та інтенсивне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалювання сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Контролюйте вологість. Мийте підлогу. Включайте зволожувач повітря. Настійно вимагайте зволоження повітря й провітрювання приміщень у дитячих колективах.
Краще тепліше одягніться, але не вмикайте додаткових обігрівачів.
7. Стан слизових оболонок!!! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування так званого місцевого імунітету — захисту слизових оболонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають — робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар’єр ослабленого місцевого імунітету, і людина захворює при контакті з вірусом із набагато більшою ймовірністю. Головний ворог місцевого імунітету — сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки (з популярних і всім відомих — димедрол, супрастін, тавегіл, трайфед — список далеко не повний, м’яко кажучи).
Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: одна чайна ложка звичайної повареної солі на один літр кип’яченої води. Заливаєте в будь-який флакон-пшикалку (наприклад, із-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикайте в ніс (чим сухіше, чим більше народу навколо — тим частіше, хоч кожні 10 хвилин). Для тієї ж мети можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи — салін, аква маріс, хумер, марімер, носоль тощо. Головне — не жалійте! Капайте, пшикайте, особливо тоді, коли з будинку (із сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо, якщо ви сидите в коридорі поліклініки.
