У Придністров'ї вчора відбулися мітинги проти запроваджених Україною нових митних правил. У Тирасполі вважають, що вони призводять до ізоляції самопроголошеної республіки. Київ перебуває під тиском величезної уваги. Україна зацікавлена довести, що її кордон не перетинають товари сумнівного характеру. Мало б бути зацікавленим Придністров'я, показавши, що готове піти на чесні правила у митних питаннях. Утім, нинішня емоційна риторика Тирасполя свідчить скоріше про те, що старий стан справ його влаштовує більше. Перед Києвом стоїть завдання — піддатися на тиск (у тому числі і нинішніх протестів у Придністров'ї, де проживає чимало українців) або продовжити обрану лінію, спрямовану на остаточне вирішення придністровського конфлікту, старт якому був даний торік розробленим у Києві планом мирного врегулювання. Євросоюз дає зрозуміти Україні, що вона не залишиться у вирішенні цієї проблеми наодинці. Доказ цьому — наступний матеріал.
Iмплементація прозорого та легітимного митного режиму на державному кордоні між Молдовою та Україною, включаючи придністровську ділянку, викликала певні емоції. Іноді складалося враження, що придністровське керівництво заповнює інформаційний простір своєю інтерпретацією подій. Давайте ж спробуємо розставити крапки над «і».
Між Державною митною службою України й Митним департаментом Республіки Молдова 15 травня 2003 року був підписаний «Протокол про взаємне визнання товаротранспортних, комерційних і митних документів та митних забезпечень». Якщо говорити коротко, то ця міждержавна угода передбачає, що Кишинів приймає імпорт на територію Молдови з України лише за умови, що товари офіційно пройшли українську митницю, в той же час Київ пропускає лише імпорт із Молдови при наявності належної молдовської митної документації. Цей режим був упроваджений літом 2003 року урядом прем'єр-міністра Віктора Януковича й залишався в силі до літа 2004 року. Для компаній, які базуються у придністровській частині Молдови, цей режим означав, що вони мали їхати до Кишинева й реєструватися. Багато компаній так і зробили та продовжували зовнішньоторговельну діяльність без перешкод.
Причиною для призупинення цього митного режиму став так званий шкільний скандал, коли Тирасполь обмежив можливість дітям, що живуть на лівому березі Дністра, використовувати у навчанні шкільні підручники, які написані латиною, а придністровська міліція змушувала дітей покинути їхні школи. Відтоді ЄС закликав сторони відновити прозорий та легітимний митний режим на державному кордоні між Молдовою та Україною. Однак декілька місяців не тільки митні питання, але й увесь переговорний процес було заблоковано.
Весною 2005 року завдяки зусиллям української сторони процес набув нової динаміки. У квітнi 2005 року Президент В. Ющенко надав план урегулювання придністровської проблеми, який пізніше був прийнятий усіма сторонами. Прямим результатом української ініціативи стало швидке відновлення п'ятисторонніх переговорів (за участю Кишинева й Тирасполя, а також ОБСЄ, України та Росії в ролі посередників) у новому форматі 5+2, тобто за участю ЄС та США як спостерігачів. У червнi 2005 року президенти Ющенко й Воронін надiслали спільного листа до ЄС, закликаючи до додаткової підтримки ЄС щодо менеджменту кордону, включаючи митні питання, на всьому молдовсько-українському кордоні.
Європейський Союз відреагував швидко й позитивно на цей запит. Уже 30 листопада 2005 року Високий представник ЄС із питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Хав'єр Солана та комісар ЄС із зовнішніх зносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер разом із міністрами закордонних справ України й Молдови брали участь у церемонії відкриття Місії ЄС із допомоги на українсько-молдовському кордоні в Одесі.
Біля 60 європейських спеціалістів із прикордонних і митних питань зараз працюють у штабі місії в Одесі, у п'ятьох представництвах на кордоні, а також у Києві та Кишиневі. Їхнім завдання згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, який підписаний трьома сторонами 7 жовтня 2005 року, є допомога партнерам, Молдові та Україні у впровадженні сучасного прикордонного режиму згідно з європейськими та міжнародними стандартами. Метою є зробити кордон більш прозорим для легальних товарів, але закрити його для нелегальної діяльності.
Дозвольте мені наголосити, що співпраця й допомога на кордоні є однією з основних цілей, закладених між ЄС, Україною та Молдовою у відповідних планах дій, які на даний момент формують основу нашої співпраці. Місія ЄС працює й уже зробила перші висновки. Наші експерти з питань кордону вражені високим професіоналізмом партнерів. Розроблено перші рекомендації. Співпраця між Молдовою, Україною та ЄС на кордоні розширюватиметься. Для ЄС Місія з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні — дуже позитивний приклад конкретної співпраці, яка слугує спільним інтересам.
Звичайно ж, ми сподіваємось, про це також йдеться в Меморандумі про взаєморозуміння, що наша співпраця на молдовсько-українському державному кордоні позитивно вплине на процес пошуку шляхів урегулювання придністровської проблеми. Україна, звичайно, дуже зацікавлена в розв'язанні цієї проблеми, оскільки існування невизнаної територіальної одиниці на її південно-західному кордоні є постійним фактором нестабільності. Але також Європейський Союз надає цьому значення, оскільки після запланованого приєднання Румунії до ЄС у нас буде спільний кордон із Молдовою.
Чинна двостороння угода між Україною та Молдовою щодо митного режиму й уведення цього режиму є суверенним правом двох країн. Перед тим як прийняти остаточне рішення, український уряд провів переговори з урядом Молдови й отримав запевнення, що реєстрація придністровських компаній буде швидкою, подвійне оподаткування виключено, придністровські компанії матимуть певні експортні преференції. Я не бачу причин, чому б компаніям, що базуються на лівому березі Дністра, цим не скористатись.
Єдина сторона, яка, очевидно, не зацікавлена у встановленні легітимного та прозорого митного режиму — це теперішнє придністровське керівництво. Тому одразу ж після того, як Україна ввела режим, був даний наказ закрити кордони для експорту та імпорту. У нас є причини вважати, що економічних агентів Придністров'я примушують утриматись від того, щоб піти в Кишинів і зареєструватися. Було докладено значних зусиль, щоб переконати громадськість, що блокаду впроваджували проти Придністров'я, хоча на цей момент це, радше, самоблокада придністровської влади. Керівництво Придністров'я намагається загострювати ситуацію, чинити вплив і тиск на український уряд, навіть уже подала заклик російському уряду про допомогу. Однак я впевнений, що коли емоції вгамуються, всі сторони дійдуть висновку, що від запровадження прозорого та легітимного режиму на кордоні, дотримання європейських та міжнародних стандартів виграють усі — не в останню чергу придністровські компанії, які хочуть працювати легально, та їхні українські та європейські партнери по бізнесу.
Насамкінець дозвольте мені наголосити на тому, що ЄС повністю підтримує рішення українського уряду. Високий представник ЄС із питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Хав'єр Солана висловив нашу підтримку дуже чітко у своїй заяві від 6 березня 2006 року. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну в цьому її рішенні.
Адріаан Якобовіц де Сегед був призначений спеціальним представником ЄС у Молдові в березні 2005 року. Він представляє ЄС у переговорах формату 5+2.
