На порозі Євро-2012 особливо гостро постало питання розвитку музейної справи. Чи готові наші музеї прийняти наплив туристів та гідно представити країну? На ці питання намагалися дати відповідь минулого тижня під час круглого столу в Мистецькому Арсеналі. Перед цим Національним інститутом стратегічних досліджень було створено робочу групу і проведено професійне опитування серед музейних працівників. Результати виявилися не надто втішними. Більшість опитаних схарактеризували стан музеїв як «задовільний», ніхто не поставив оцінки «відмінно» або принаймні «добре». Серед основних причин, які гальмують галузь, традиційно назвали брак фінансування, недостатню кваліфікованість та кількісний склад кадрів, незадовільну технічну базу й відсутність оновлених інструкцій з обліку музейних цінностей і послідовної державної музейної політики. Але хіба не про це ми чуємо вже 20 років поспіль? Щоправда, в останні роки щось таки робилося, передусім силами громадських організацій. Зокрема, треба сказати, що другий номер журналу «Музейний простір» побачив світ завдяки Міжнародному фонду «Відродження», а також Українському центрові розвитку музейної справи. А портал prostir.museum, створений у межах програми «Центр розвитку музейної справи» Міжнародного фонду «Україна 3000» за підтримки Швейцарської культурної програми в Україні, вже не перший рік є найповнішим електронним довідником із музейного життя країни.
У відповідь на констатацію музейних проблем — знову обіцянки. Лілія ГОМОЛЬСЬКА, голова Департаменту формування державної політики у сфері культури, мистецтв та освіти при Міністерстві культури України, наголосила на тому, що музейна галузь — хто б сумнівався? — пріоритетна для Міністерства та є частиною державної політики безпеки. Представник міністерства пообіцяла разом зі своєю кваліфікованою командою топ-менеджерів відреагувати на всі ці проблеми, що має означати повну модернізацію галузі — від експозиції до створення електронного сайта для кожного музею, підвищення рівня знань працівників, вдосконалення законодавства, збільшення фінансування музейної галузі та інші нововведення. Першим цього потоку обіцянок не витримав Анатолій МЕЛЬНИК, президент Українського національного комітету міжнародної ради музеїв (ІСОМ) і генеральний директор Національного художнього музею. «Щодо зміни музейного законодавства, — зазначив Анатолій Іванович. — Тут проблема на рівні з’єднання ланок «ланцюга» влади, адже ще Кучма підписав указ «Про додаткові заходи щодо забезпечення діяльності Національного художнього музею України» (№ 294 від 25 березня 2002 року. — Ред.), що передбачав ремонт музею, далі — Ющенко (№ 781 від 10 листопада 2009 року. — Ред.). І от цього року, 15 березня, було підписано ще один аналогічний указ, уже Віктором Януковичем. Та до діла так і не дійшло, «віз і нині там...» Отож десь у цій системі, цій ланцюговій реакції, є збій. Хоч навіть приміщення, хай і відремонтоване, — то ще не музей».
Сергій КРОЛЕВЕЦЬ, голова Всеукраїнської асоціації музеїв, додав: «Метою музейного процесу вже давно став сам процес. І чомусь це нікого не турбує. Поняття «отримання інформації» взагалі немає в «музейних» законах. Хоча це, по суті, головне». А щодо музейного менеджменту, то Сергій Павлович зазначив: «Чому, на відміну від європейських музеїв, в українських немає крамниць чи кав’ярень, які належали б саме їм? Бо на це треба мати купу дозволів, резолюцій, сертифікатів... Заробляють лише романтики і камікадзе, а розумні — тягнуть гроші з бюджету». Справді, навіть якщо музеєві вдається щось заробити — ці гроші, відповідно до законодавства, дістаються не музею, а державі. Сергій Кролевець вкотре («Музейну «вертикаль» необхідно реформувати в «горизонталь», «День» № 44 від 15 березня 2011 року) пропонує передати якомога більше повноважень від чиновників музейникам, тобто музейну «вертикаль» дійсно перетворити на «горизонталь».
Важливо, що результатом круглого столу стала не лише розмова про наболіле, а й створення ініціативної групи з музейних працівників, які погодилися й надалі активно брати участь в обговореннях і створити таку собі «дорожню карту» української музейної справи, інструкцію для подальших дій. До речі, під час круглого столу куратор, арт-менеджер, керівник програм і проектів фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Олеся Островська-Люта оголосила про започаткування гранту на наступний рік на суму десять мільйонів гривень. Ці кошти будуть надані для розвитку, так би мовити, найактивнішому «музеєві-локомотиву»: «Цей грант надається для активного розвитку людських ресурсів у музеї, для практики за кордоном, для активізації міжмузейного партнерства, роботи з аудиторіями і для започаткування програми «малих експериментів», тобто різних індивідуальних проектів, які підтримував би музей».
