Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чорний «кут»

Куди будемо вугілля дівати?
28 липня, 2005 - 00:00

Ще з радянських часів повелося, що групи однорідних підприємств — від металургійних комбінатів до перукарень — хотіли мати в уряді свого представника. І боронь вас Бог залишитися без міністра-заступника — затопчуть і в порошок зітруть. Цей пострадянський синдром живий і понині. Ще за старої влади донецькі вугільники вимагали повернути їм окремого міністра. Не прислухалися. А ось новий Президент України Віктор Ющенко днями підписав указ про створення Міністерства вугільної промисловості.

Як пояснювала раніше прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, це робиться для покращання керованості галуззю. «Розвиток вугільної галузі — це безумовний пріоритет для нас», — заявила прем’єр і нагадала, що недавні зміни до держбюджету-2005 дозволять погасити всі борги із зарплати шахтарям (основна частина заборгованості із заробітної плати — понад 1 млрд. грн., у тому числі за рахунок бюджетних коштів 721 млн. грн. — була погашена в 2004 році, не виплачені 187,6 млн. грн.).

Звісна річ, рішення про відтворення Мінвуглепрому, актуальне. За словами першого віце- прем’єра Анатолія Кінаха, приріст заборгованості із заробітної плати в галузі становив близько 30 млн. грн. У вуглярів, мабуть, уперше, позначилися й проблеми зі збутом продукції. За інформацією заступника міністра палива й енергетики і одночасно найімовірнішого кандидата на крісло в новому міністерстві Віктора Тополова, українські споживачі збираються в липні втричі скоротити споживання вітчизняного коксівного вугілля та концентрату порівняно з квітнем. У результаті вже в серпні кілька шахт можуть припинити роботу через затоварювання складів. Щось подібне спостерігається й iз паливним вугіллям. У зв’язку з цим ціни на енергетичне вугілля сьогодні набагато нижчі, ніж за прогнозом Мінпаливенерго. Словом, сьогодні Донбасу й іншим вугільним басейнам країни загрожує криза перевиробництва.

Як вирішуватиме ці проблеми нове міністерство? Тополов вважає, що «без серйозної підтримки держави важко буде балансувати галузь, особливо з урахуванням підвищення заробітної плати. Тому в розрахунках, які готує Мінпаливенерго до проекту держбюджету на 2006 рік, ми пропонуємо збільшити держпідтримку з собівартості до 2,5 млрд. грн. Альтернативний шлях — підвищення ціни на вугілля».

Новий міністр отримає галузь не в найкращому стані. Заступник голови ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості Леонід Давидов повідомив «Дню»: «Мінпаливенерго вирішення вугільних проблем уникло і, що ще гірше, не завжди об’єктивно відображає стан справ, а нове міністерство розгорнеться ще не скоро. Тим часом поточна зарплата (за червень. — Авт.) виплачена лише на 20 з лишком відсотків, а місяць уже закінчується. Проблема в тому, що загострилася ситуація з реалізацією вугілля. На складах лежать близько двох мільйонів тонн. І причина — в тому, що всі навколо вичікують. Мінпаливенерго не вирішує проблем шахтарів. А вугільні трейдери, які це бачать, вирішили: братимемо вугілля, коли подешевшає. Нас заганяють у кут...» Давидов вважає створення окремого міністерства позитивним чинником, хоч і дивується, чому текст відповідного указу такий далекий від варіанта, який напрацьовувався з участю представників вуглярів. Заступник голови обурюється з приводу того, що в об’єднаному міністерстві вугільна галузь була в загороді (про це він судить із того, що зарплата шахтарів суттєво нижча, ніж у енергетиків, особливо атомників, а також нафтовиків і газовиків) і що не вдавалося в одному міністерстві налагодити реалізацію палива. А сьогодні, за його словами, труднощі з реалізацією зумовлені також тим, що в Україну пішло вугілля з Росії та Польщі (до 5 мільйонів тонн), тоді як власне лежить на складах, втрачає властивості та може самозайматися. «Ситуація розжарюється, — каже профспілковий функціонер, — багато шахт, які не мають складів, вимушені зупинятися». «Проблема в тому, що дуже багато людей вва жають вугільну галузь своєрідним нахлібником, дуже витратною галуззю, — зазначає Давидов, але не погоджується з тим, що саме через це в Мінпаливенерго вирішили її позбутися. — Це була б дуже недалека думка». Проте він передбачає: «Тепер у нас можуть виникнути труднощі з реалізацією», але сподівається, що уряд поставить заслін іноземному вугіллю. «Усе залежить від Кабміну», — говорить вугляр і, схоже, вірить, що якоюсь мірою проблеми галузі вирішать під час «довгожданого» виїзного засідання уряду в Донецьку. Але коли в прем’єра, яка вже проголосила на засіданні уряду в понеділок нашу країну «територією успіху, як сьогодні, так і на всі часи», дійде черга до справжніх шахтарських проблем?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: