Для більшості українців, як і для інших народів даного регіону, Чорнобиль асоціюється з найбільшою у світі ядерною катастрофою з подальшим замовчуванням її наслідків комуністичним режимом і з тисячами людей, які були вимушені змінити місце проживання. Проте у всьому світі Чорнобиль став чимось великим, можна сказати, знаковою подією. Будучи єдиним у світі «післяядерним пустирем», Чорнобиль став свого роду туристичною пам’яткою, відомою, мабуть, більше, ніж країна, де він знаходиться, і стоїть в одному ряду з такими місцями, як Освенцім або Хіросіма.
Привабливість Чорнобиля для багатьох іноземних любителів гострих відчуттів полягає в тому, що він оповитий таємницею. Апокрифічне твердження, що «чорнобиль» є як українським перекладом слова «полин», так і небесним тілом із «Книги одкровень», що несе смерть унаслідок зараження води, змусило багатьох повірити, що чорнобильська катастрофа — це не що інше, як передвісник апокаліпсису.
Україна вже скористалася цим міфом у кількох випадках, найвідоміший з яких — «Сталкер», ймовірно, найкраща гра, що колись була вигадана в країні. Її випустив GSC Game World, також відомий успішною серією «Козаків». У цій грі, де дотримується в загальних рисах сюжет однойменного кінофільму, знятого Андрієм Тарковським 1973 року, розповідається історія шукача артефактів у зоні відчуження довкола Чорнобиля, що прийшла в ще більше спустошення в результаті другого ядерного вибуху. Було успішно продано понад два мільйони екземплярів «Сталкера» як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках і випущені дві нові частини.
Проте віртуальної поїздки за допомогою ігор «Сталкера» уже недостатньо для найвідважніших мандрівників. Через це уряд України дозволив відвідування зони відчуження з 2002 року. З тих пір виникло близько десяти різних туристичних агентств, що пропонують індивідуальні й групові поїздки до цього району. Великі групи можуть придбати путівки за 110—150 доларів на людину, а індивідуальні екскурсії коштують до 600 доларів. Деякі бюро пропонують комплексні дво- й триденні тури, куди входять не лише відвідини Чорнобиля, але й огляд пам’яток Києва та екскурсія до Музею Чорнобиля на Подолі. Останнє може бути особливо корисним для іноземців, бо цей музей не лише добре оформлений, а й має багато цікавих експонатів, проте, на жаль, практично не має пояснювальних написів англійською мовою (хоча можна найняти англомовного гіда за помірну плату).
У ході 10—12-годинної екскурсії відвідувачі зустрічаються з представниками Чорнобильінтерінформу, державного органу, що відповідає за облаштування місцевості й контролює стан здоров’я туристів. Вони відвідують покинуте місто Прип’ять, 46000 жителів якого були евакуйовані після аварії. Відвідувачі також мають можливість сфотографуватися на фоні сумнозвісного четвертого реактора, з якого радіоактивні відходи поширилися над Україною, Білоруссю та іншими країнами регіону. Нині реактор укритий бетонним саркофагом, стан якого швидко погіршується. ЄБРР заплановано побудувати другий захисний ярус до 2012 року. Екскурсії закінчуються нетривалими відвідинами місцевої човнової станції, парку відпочинку та наново заселених сіл.
Хоча відвідувачі й повинні дати розписку, що вони попереджені про потенційну небезпеку для здоров’я, вона порівняно невелика. У зоні проживає близько 10 000 осіб, які або відмовилися виїжджати, або повернулися на колишнє місце проживання. Ймовірно, вони не постраждали від якихось поширених захворювань, що викликаються радіацією. Це свідчить про те, що, за винятком деяких насправді сильно заражених ділянок, регіон у цілому безпечний. У звіті Наукового комітету ООН щодо дії атомної радіації за 2006 рік вказується, що попри трагізм безпосередніх наслідків, «з точки зору радіації, повинні переважати в цілому позитивні прогнози щодо подальшого здоров’я більшості осіб (які постраждали через аварію)».
Найбільше Чорнобильська аварія вплинула на тваринний світ. Чисельні дослідження продемонстрували, що в результаті позбавлення згубного впливу людини значно збільшилася чисельність багатьох видів тварин, що зникають, таких як рись, зубр і кінь Пржевальського (який вже був на межі вимирання). Тож зона довкола Чорнобиля несподівано перетворилася на притулок для тваринного світу, а ООН навіть запропонувала зробити цей район об’єктом екотуризму.
В результаті Чорнобильської аварії сталося багато випадків трагічної загибелі людей. Тисячі постраждали від променевої хвороби і вимушені були переселитися. Проте в міру того, як рослинність пробивається через бетонні стіни будівель у Прип’яті, цей регіон має привабливі перспективи. Можливо, Чорнобиль і не найкращий образ, на якому Україна може будувати свій міжнародний «бренд», але він, звичайно ж, залишиться одним із найунікальніших і широко відомих туристичних об’єктів країни. З часом, якщо все буде добре, він зможе набути нового символічного значення для українського народу: завдяки зусиллям і заповзятливості навіть важку ситуацію можна перетворити в щось цінне.
