Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Жан Лем’єр підписав у середу рекомендацію Раді міністрів ЄБРР затвердити фінансування проекту добудови двох ядерних реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС обсягом в $215 млн., повідомив учора Інтерфакс-Україна.
Згідно із запропонованим президентом графіком проект буде розглянутий на офіційному засіданні Ради директорів ЄБРР 7 грудня. Наприкінці листопада також має відбутися попереднє робоче засідання директорів банку. Цей проект передбачає надання Європейським банком довгострокового кредиту (на 18,5 року) українській компанії «Енергоатом» на суму в $215 млн. при загальній вартості проекту $1,48 млрд.
Рекомендації президента ЄБРР, таким чином, стали фактично першим кроком Заходу на шляху по виконанню Меморандуму, підписаного в 1995 році в Оттаві. Згідно з ним, країни «сімки» та тодішнє Європейське Співтовариство зобов’язалися надати Україні кредит на добудову двох ядерних реакторів у відповідь на згоду Києва закрити Чорнобильську АЕС. Проте компроміс п’ятирічної давнини уже невдовзі почав давати збої: деякі країни (зокрема члени Євросоюзу) почали виступати проти накопичення ядерних потужностей в Європі. А особливо в Україні, чий ядерно-технічний стан у Євросоюзу, схоже, викликає занепокоєння. Довгий час вина за непросування проекту добудови двох реакторів покладалася на українську сторону, яка нібито, відтягуючи називання дати закриття ЧАЕС, тим самим порушує Меморандум. А тому жодних запитань чи претензій до ЄС не могло і бути. Проте після того, як у червні українським Президентом Леонідом Кучмою було оголошено про закриття ЧАЕС 15 грудня, були розставлені і деякі крапки над «і» щодо основних антилобістів проекту добудови реакторів. Заяву Жана Лем’єра, щоправда, до глобальних чи переломних віднести поки що не можна. Рекомендації — ще не офіційне рішення. Однак важливий уже сам факт позиції керівництва банку. Питання тепер полягатиме в переконуванні тих представників держав у ЄБРР, які виступають проти добудови реакторів у Рівному та Хмельницькому. Зокрема Німеччину, Францію...
Посол Європейської Комісії в Україні Андре Ванавербек на зустрічі з журналістами так само заявив, що «і країни «сімки», і Єврокомісія готові виконати взяті на себе зобов’язання». Водночас, за його словами, «в Україні необхідно розвивати культуру безпеки». «Ми знаємо, що українські реактори досить безпечні, але громадська думка в Європейському Союзі виступає проти ядерної енергетики», — зауважив пан Ванавербек. Пiдтвердив Посол і бажання Брюсселя допомогти Україні у втіленні проекту з добудови реакторів. Проте «ми не єдині його учасники», — звернув увагу Ванавербек. Частка Європейського Союзу в ньому становить приблизно 40% від загальної суми ($1,4 млрд). Відповідно 60% — на країни «сімки» та ЄБРР. $100 млн. має надiйти від Росії у вигляді товарного кредиту паливом. Пан Ванавербек зауважив, що в ЄБРР питання кредитів одразу ж просунеться в позитивному для України напрямку після відповідного сигналу від Міжнародного валютного фонду. Тобто тільки пiсля того, як Україна вирішить усі питання, пов’язані з кредитуванням МВФ. Також Україна, за словами посла, «повинна продемонструвати стан та дієвість реформ у енергетичному секторі, зокрема в питанні приватизації обленерго». «Якщо все йтиме добре і ЧАЕС буде закрито, ми надамо кошти», — підкреслив пан Ванавербек.
