Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ціна експертного слова

22 жовтня, 2002 - 00:00

Прес-секретар Президента України Олена Громницька, як повідомив Інтерфакс-Україна, заявила вчора на брифінгу, що «Україна була максимально відкритою для експертів iз усіх питань, які їх цікавили, ми сподіваємося на позитивні висновки». Українська сторона, за її словами, також має наміри підготувати матеріали за результатами роботи експертної групи і оприлюднити їх найближчим часом. З українського боку працювало чотирнадцять експертів. Обидві сторони домовилися «не світити» результатів своєї роботи до її закінчення в пресі.

Після прощальної зустрічі керівника робочої групи із забезпечення роботи експерів, глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука з американсько-британськими експертами зазначалося, як повідомила президентська прес-служба, що експертам була надана вся необхідна інформація і відповідні документи з питань, що їх цікавили. Заступник глави Адмі ністрації Президента Валерій Хорошковський в ефірі ICTV також заявляв, що українська сторона робила все можливе для того, щоб забезпечити повну відкритість і доступ до інформації, яка б так чи інакше могла підтвердити або спростувати заяву, зроблену американською стороною (йдеться про те, що українське керівництво, як вважають у Вашингтоні, обговорювало можливості продажу «Кольчуг» до Іраку). Хорошковський також заявив, що йому нічого не відомо про якісь претензії з боку закордонних експертів.

Між тим керівник групи експертів Алан ван Егмонд минулого тижня, коли його спитали, чи дійсно українська сторона співпрацює з експертами в дусі відкритості, сказав, що він не може повністю охарактеризувати це саме так, однак відмовився будь-що уточнювати. Просочувалася неофіційна інформація, що дійсно були спроби відповідати не на всі запитання експертів, надавати їм не всю ту інформацію, до якої було обіцяно доступ, і допустити їх не на всі об’єкти, що були раніше узгоджені. Наскільки це відповідало дійсності, наскільки претензії експертів мали під собою підстави, і що буде далі, сьогодні ніхто не відповідає. Відомо, однак, що експерти змогли зустрітися не з усіма конкретними представниками українських структур, відповіді яких вони хотіли почути.

З іншого боку, поки експерти узгоджують між собою і з керівництвом своїх країн, в якому саме ключі готуватиметься доповідь про результати їхньої роботи, відразу три матеріали про проблеми України, звинувачення її в продажу «Кольчуг» до Іраку було вчора опубліковано в «Файненшл Таймс».

Статті, власне, не містили нічого нового — тільки нагадування про існування звинувачень, про слова Хав’єра Солани про необхідність зміни курсу, і про наростання тиску на Президента Кучму. Щоправда, в редакційній статті «Стурбованість стосовно Києва» робиться висновок: «Захід не повинен диктувати зміну керівництва в Києві — це мають вирішити українці, але немає нічого страшного в тому, щоб сигналізувати, що пан Кучма є серйозною перешкодою на шляху подальшої інтеграції з Європою». Це перше настільки відверте висловлювання, яке дає можливість припускати, що нове розслідування навколо «плівок Мельниченка» із іракськими звинуваченнями не було випадковим. Як заявив учора на брифінгу заступник глави Адміністрації Президента Анатолій Орел, ці статті дають спотворене уявлення про Україну. На його думку, вони «є свідченням подвійних стандартів стосовно України, і не сприяють євроінтеграційним прагненням України».

Але ж важко вважати повністю безвинною державу, яка напередодні приїзду групи експертів гарячково скасовує візит делегації до Іраку й прохає Багдад дозволити звільнити від обов’язків почесного консула харківського бізнесмена Оршанського. «Кризу довіри», про яку зараз все більше йдеться, спровокував не тільки фрагмент «плівок Мельниченка», де нібито міститься розмова Кучми та Малєва, але швидше, ціла низка подій, заяв і вчинків, що мали місце в Києві в останні роки. Таким чином, ціна тієї інформації, яку оприлюднять експерти, зростає для України з кожним днем, і залежить вже не від майстерності дипломатії.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: