Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ціна портфеля паливного міністра

27 березня, 2004 - 00:00

Енергетичні проблеми, як і раніше, залишаються в центрі уваги керівництва країни. Учора Президент Леонід Кучма провів у Рівному нараду щодо добудування енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС. Того самого дня прем’єр-міністр в Одесі говорив про терміни запуску нафтопроводу Одеса — Броди — «у травні». За словами В. Януковича, Україна має можливість отримати для цих цілей «каспійську та казахську нафту»: «існує домовленість між урядами» в ході переговорів, які проводить віце-прем’єр Андрій Клюєв (у квітні заплановано підписати міжурядову угоду про співпрацю в області поставок казахстанської нафти до України та її транзит через українську територію. — Авт. ).

Тим часом «енергетика вищого рівня» — явно вимушене явище, оскільки країна, як відомо, вже три тижні живе без відповідного міністра. При цьому больові точки економіки — руйнування потужностей теплової генерації, зростання ціни на газ, вугілля і метал — створюють для неї чергові загрози. Крім цього, призначення міністра палива й енергетики має ще й чимале міжнародне значення, оскільки нового міністра насамперед сприймуть як реальний сигнал про те, чи справді Україна має намір виконувати своє рішення про прямий напрямок використання нафтопроводу Одеса — Броди.

З цього погляду кандидатура успішного «каспійського переговорника» Клюєва на посаду «сумісника» двох енергетичних крісел уявляється вельми ймовірною. Проте головною перешкодою для цього поки що, схоже, є сам Клюєв. Він, як кажуть джерела, близькі до Кабміну, не погоджується. І має для цього серйозні підстави. Звалювати виключно на себе весь вантаж енергетичної відповідальності, маючи при цьому на плечах ще й усю промисловість... Й інша обставина: Клюєв, кажуть, аж ніяк не зацікавлений, щоб саме з його іменем пов’язувалися розмови про «донецьке засилля» в уряді.

Щоправда, учора Клюєву перепало від Президента. «Хочу попередити пана Клюєва, міністра Кабінет Міністрів ще не знайшов: якщо своєчасно не запустять блоки, із тріском буде прийняте рішення про відставку. Із тріском, — заявив Л. Кучма на нараді в Рівному, — не потрібно такими загальнодержавними справами жартувати».

І все ж, як повідомили «Дню» обізнані люди, проект «подвійне призначення» не можна скидати з рахунку. Номером другим у ньому може успішно виступати екс-віце-прем’єр Олег Дубина, нещодавно призначений керівником створюваної НАК «Енергетична компанія України». Ця людина, мабуть, не має особливих причин ухилятися від участі в даному тендері, оскільки його власний проект, тобто чергова українська НАК, прямо зав’язаний на відносинах із міністром палива й енергетики, якому тепер доведеться розпрощатися з безпосереднім управлінням електрогенерацією. А з ким ще можна так успішно домовитися, як із самим собою?

Аутсайдером виглядає сьогодні на перший погляд глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко. Ця негативна в очах Заходу та вельми прийнятна для Росії кандидатура за всіх інших умов була б вимушена взяти самовідвід. Але неспроста саме її портрет описував (після відставки Сергія Єрмілова), не називаючи конкретного прізвища, Степан Гавриш — глава «Демініціатив» (номінальний держатель даної міністерської квоти). У парламенті активно циркулюють чутки про те, що насправді указ про призначення Бойка вже підписаний, і тільки опір Януковича, який зобов’язався до травня запустити Одесу — Броди (а з Бойком це буде неможливе), заважає йому побачити світло.

Останнім часом Степан Богданович на цю тему вважає за краще не говорити (не увінчалася успіхом і спроба «Дня»: «Ще не час...»). Але в бізнесових колах, які уважно стежать за процесом заміщення енерговакансії, зазначають, що тут діють як матеріальні, аналогічні футбольним трасфертам, підходи, так і політичні схеми, які визначаються невідомим громадськості алгоритмом взаємовигідного обміну. Мета — стабілізація урядово-парламентської коаліції. Але в цьому випадку логіка «квотування» не до кінця зрозуміла навіть самим «Демініціативам». У зв’язку з цим можуть спливати і непрохідні кандидатури на кшталт керівника «Індустріального союзу Донбасу» Сергія Тарути (свого часу він «балотувався» на посаду енергетичного віце-прем’єра). Втім, учора в Рівному Президент заявив, що того, «хто має великий бізнес, не потрібно брати до уряду».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: