Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ціна «путівки в життя»

Нинішнє свято нелегко дається системі профтехосвіти
23 квітня, 1999 - 00:00

Майбутні швачки, кравці й закрійниці продемонстрували найрізноманітніші
моделі верхнього одягу, виготовленого від початку й до кінця своїми руками.
Виступала також художня самодіяльність училища. Додамо сюди ще виступ шефів
— команди КВК із Академії водного транспорту, й чудовий музичний супровід
хлопців із джазового оркестру цирку. Загалом, свято дійсно вдалося на славу.

А цього тижня ПТУ №46 влаштувало справжнє театрально-музичне
шоу, що не залишило нікого із гостей байдужими. Майбутні майстри-модельєри
вразили всіх вишуканістю своїх моделей пальт і ділових костюмів, а також
екстравагантністю колекції вечірніх суконь. А чого варті дивовижні зачіски,
виконані їхніми «колегами»?

В залі зібралися представники системи освіти, фахівці столичних
швейних фабрик «Юність», «Україна», «Дана», майстри й вихователі училищ.
І кожний вихід моделей проходив під бурхливі оплески глядачів. Ось уже
дійсно, нагорода за труди й старання. І дівчатам, які самі вигадали, сконструювали
й пошили такі чудові речі, й організатору цього свята — провідному конструктору
училища Ларисі Фатхуліній, і, звичайно ж, його директору Тамарі Ткачовій.
Враження таке, що опинився в елітному коледжі, де готують майбутніх українських
юдашкіних і версаче, а не в звичайному ПТУ.

А тим часом, профтехосвіта переживає не найкращі часи.
Й лише працівники самої системи знають, якою нелегкою ціною даються такі
свята. Їм добре відомо, що для багатьох професійно- технічних училищ участь
у весняних ярмарках професій — це своєрідний крик душі, спроба привернути
до себе увагу, показати свою необхідність суспільству. Адже з кожним роком
училищ стає все менше. Так минулого року в Києві закрилося ПТУ №24, що
готувало будівельників. І це посеред навчального року! Працівники системи
профтехосвіти з побоюванням чекають, хто ж стане черговою жертвою.

Непогана матеріально- технічна база ПТУ, що її колись підтримували
профільні підприємства, нині стала ласим шматком для багатьох комерційних
та й державних структур. І захистити профтехосвіту, яку разом із економікою
відпущено у вільні ринкові води, фактично нікому.

Сергій ЄВСЄЄВ 
Газета: