Українська приватизація то завмирає, то робить судорожні спроби поновитися. 1 жовтня стало відомо, що уряд підготував проект указу Президента щодо розблокування приватизації енергетичних об’єктів — обленерго та теплової генерації. А вчора, тобто рівно за два тижні, Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу пакету акцій (92,79%) ВАТ «Укртелеком», що перебуває в держвласності. Раніше його збиралися розпочати не пізніше як 15 серпня, щоб гроші від приватизації підприємства (стартова ціна на оголошеному вчора конкурсі — 10,5 мільярда гривень) усе-таки встигли потрапити до бюджету цього року. Не склалося...
Але уряду, мабуть, далеко не байдуже, хто виграє телекомівський конкурс. До нього, згідно із затвердженими Кабміном умовами приватизації, не будуть допущені компанії, чиї доходи від надання послуг зв’язку в Україні (за вирахуванням доходів від послуг поштовою, спеціальною, фельдзв’язком і кур’єрської діяльності за попередній продажу фінансовий рік) перевищують 25% ринку зв’язку в країні. У результаті виходить, що від конкурсу відлучена компанія «Київстар», що займає 26,8% ринку. А от володар другого ринкового місця (18,9%) у сфері мобільного зв’язку — «МТС-Україна» — має право спробувати щастя...
А ще уряд вирішив не допускати до «Укртелекому» компанії, в капіталі яких українській або іноземним державам прямо чи опосередковано належить понад 25%. (За поясненнями колишнього глави ФДМУ Олександра Бондаря, ця умова не матиме жодного значення й нікому не може завадити).
Суттєво те, що новому власникові не обіцяють в Україні солодкого життя. Уже за підсумками третього року володіння держпакетом інвестор зобов’язаний вивести збиткове раніше підприємство в ряди рентабельних.
Окрім того, через три місяці після продажу «Укртелеком» мусить сплатити державі дивіденди за 2007 рік (74,37 мільйона гривень), які компанія винна вже близько двох років, а також пеню за це прострочення (дворазову облікову ставку Нацбанку). Новому власникові доведеться також погашати синдиковану позику Credit Suisse First, Deutsche Bank і Standard bank, отриману «Укртелекомом» 2005 року. Істотною втратою приватизованої компанії стане повернення у власність держави системи спецзв’язку. Її оператор зобов’язаний виділити в окрему телекомунікаційну мережу за три роки й уже після передання її державі продовжувати фінансувати філію спецелектрозв’язку на рівні 2010 року. А от нерентабельний і регульований державою сільський зв’язок залишиться в «Укртелекому». Щоправда, тепер на нього не буде покладено обов’язок розширювати мережу фіксованого зв’язку й проводити телефонізацію.
Непростими будуть для інвестора й соціальні зобов’язання. Півроку йому не можна буде скорочувати облікову кількість працівників, а три роки — робочі місця, а також розривати трудові відносини з працівниками (за винятком випадків розірвання договорів за згодою сторін і звільнення працівників за порушення). Цілий рік не можна буде скорочувати зарплати працівників — їхній середній рівень для кожного працівника не має бути меншим за попередній рік. Є й низка інших соціальних навантажень, що, на думку експертів, не сприятиме кардинальному зростанню ціни підприємства під час торгів.
Заплановану приватизацію «Укртелекому» вчора коментували топ-фахівці — екс-голови ФДМУ, а нині народні депутати Олександр Бондар і Михайло Чечетов.
Обидва позитивно розцінили продаж цього підприємства, але обидва перед зустріччю з журналістами не спромоглися ознайомитися з її умовами. Далі між ними суцільні відмінності. Чечетов обіцяє конкурсу успіх і велике перевищення стартової ціни: «Підйом буде значним».
Бондар стверджує, що умови конкурсу можуть зумовити участь у конкурсі лише однієї компанії. А ще йому не подобається дата торгів (27 грудня), що припадає на дні святкування католицького Різдва. Через це, на його думку, далеко не всі потенційні учасники візьмуть участь. «Є підозра, що така дата свідчить про те, що заздалегідь уже відомий покупець «Укртелекому», — сказав Бондар. Він не виключає, що роль фаворита відведена групі СКМ, яка має спільний бізнес із закордонним (турецьким) інвестором і зможе брати участь у конкурсі через нього.
Чечетов обіцяє конкурсу успіх («усі шлюзи для інвесторів відкриті») хоча б тому, що в Україні стабілізувалася політична ситуація і «з вуст Януковича та прем’єр-міністра звучать гарантії недоторканності приватної власності...» «Ніхто не приходитиме й не відбиратиме підприємства...» — запевняє екс-головний приватизатор. Як то кажуть, ваші слова, Михайло Васильович, та Богові у вуха. Лише у вівторок, після того як у Парижі свою точку зору щодо спроб реприватизувати «Криворіжсталь» висловив Президент країни (питання про реприватизацію АМКР не стоятиме), Генпрокуратура України була вимушена відкликати свій позов проти інвестора цього підприємства й ФДМУ. Проте вона, як можна судити з поширеного прес-релізу, не залишила своїх намірів. Чи не поновиться перерваний судовий розгляд одразу після того, як буде продано «Укртелеком»?
ДО РЕЧI
Як пояснив учора журналістам глава Фонду держмайна України Олександр Рябченко, норма про обмеження частки іноземних держав у капіталі потенційного покупця «Укртелекому» відповідає закону. Рябченко зауважив, що держава розуміє, що таким чином виключає зі списку ймовірних покупців більшість західних компаній. «Ми не маємо права продавати українське майно іншим державам. Це не приватизація», — упевнений глава ФДМ.
