Вчора Національний університет «Києво-Могилянська академія» урочисто відзначав десятиріччя відродження академії та 370-річчя заснування Київського колегіуму (предтечі Могилянки). Для студентів свято розпочалося з миття пам’ятника Григорію Сковороді. Ця акція символізує очищення нашої історичної пам’яті, повернення до духовних цінностей. Ідея акції «Чистий Сковорода» виникла в студентському середовищі, а саме ініціаторами стали члени «Спудейського братства» академії. З 1999 року миття пам’ятника щорічно супроводжує урочистості Дня академії, а в день прощання з альма матер випускники надягають на голову застиглому навічно філософу спеціальну шапочку з китицями (бонет), символізуючи таким чином духовну єдність молодого покоління випускників вузу із своїм відомим усьому світові визначним діячем та вічну молодість його вчення. П’ять викладачів отримали особливу нагороду — Знак «Відмінник освіти України» за сумлінну працю та плідну науково-педагогічну діяльність. Особливий святковий настрій посилювався звучанням класичної музики, концертом сучасної української (гурту «ВВ») та театральним дійством експериментального студентського театру «Ludus», повідомляє Людмила РЯБОКОНЬ, «День»
«Могилянка» веде свій родовід від жовтня 1615 року, коли знатна київська шляхтянка Галшка (Єлизавета) Гулевичівна, родом з Волині, склала і підписала дарчу (фундуш), за якою «...Все сіє — на монастир ставропігійний спільного життя по чину Василія Великого, також і на школу дітям тако шляхетським, яко і міщанським і на всякий інший спосіб богоугодного життя, котрий би слугував... вихованню й подаванню наук учтивих дітям народу християнського... з тим, щоб монастир і школа, і весь чин керувався законом Східної Церкви грецького обряду». Члени Київського братства таким чином були зобов’язані утримувати школу на землі, подарованій Г. Гулевичівною, меценаткою, що вписала своє ім’я в історію Академії, як Петро Могила та Іван Мазепа.
Братська школа була попередницею Академії, а вже у жовтнi 1632 року, тобто 370 років тому, уславлений митрополит Київський і Галицький Петро Могила створює Києво-Братську колегію, об’єднавши Київську братську і Київську лаврську школи.
Культура гуманітарна — була за часів Петра Могили, видатного реформатора православної церкви, просвітника, екуменіста — і в наші дні має бути основою загальної культури в українському суспільстві. Завдяки цьому першому національному вищому навчальному закладу (1658 р. Києво-Могилянському колегіуму було надано юридичних прав вищої школи і титулу «академія») українці мали можливість підживлювати у важкі роки національно-визвольних змагань, в часи Руїни, в період радикальних змін у суспільстві і світогляді на початку ХVIII ст., мозок нації. В Академії були сформовані і плідно працювали школи, як от — філософська, поетична, музична, архітектурна, живописна, зародився професійний театр. Спудеї з Чехії, Польщі, Словаччини, Сербії, Валахії, Трансильванії, Болгарії, Греції, Угорщини, Італії, Боснії, Хорватії вважали за честь отримати освіту в Києві у стінах Академії. Без перебільшення «Могилянка» стала у кінці ХVII ст. кращим і найпрестижнішим вищим навчальним закладом у Східній Європі (і не тільки в слов’янському світі). У Києво-Могилянській академії отримували освіту філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Максим Березовський та Артемій Ведель, історик і поет, архієпископ Лазар Баранович, енциклопедист-просвітник Михайло Ломоносов, козацький літописець Самійло Величко, історики Микола Бантиш-Каменський і Максим Берлинський, видатні церковні ієрархи — митрополити Стефан Яворський, Дмитро (Туптало), Іван (Максимович), єпископ Іоасаф (Горленко)... До речі, Стефан Яворський, видатний філософ і поет, стояв біля витоків московської Слов’яно-греко-латинської академії, що була заснована лише 1701 року.
Серед благодійників КМА були видатні історичні особи — гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, що заповів усі свої кошти Київській, Луцькій і Львівській братським школам («...на науку й увічнення бакалаврів вчених...», як він написав у дарчій), митрополит Петро Могила, гетьмани України Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Іван Мазепа... Саме в часи гетьманування Івана Мазепи «Могилянка» досягла найвищих щаблів розквіту. Цим по-справжньому всестановим навчальним закладом опікувалися усі верстви українського суспільства — духовенство, козаки, міщани, селяни.
Академія проіснувала до 1817 року й була за рішенням Священного Синоду в Санкт-Петербурзі закрита. Цар Олександр I небезпідставно вбачав у культурній політиці КМА загрозу інтересам Російської імперії. Через рік у її стінах було відкрито Київську духовну академію, в свою чергу рішенням більшовицької влади закриту в 1918 році.
Нарешті, 24 серпня 1992 року, після 175-річної перерви Києво-Могилянська академія офіційно була відновлена; цього ж дня пройшла посвята перших студентів. 19 травня 1994 року Указом Президента України «Могилянка» отримала новий статус — Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Продовження теми: інтерв’ю з першим віце-президентом НаУКМА Михайлом БРИКОМ читайте на сторінці "Подробиці"
