Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Данилівщина

Передвиборна кампанія Президента змушує згадати призабуте «I особисто дорогому Леоніду Iллічу...»
18 вересня, 1999 - 00:00

15 вересня в Житомирі у приміщенні осередку громадської приймальні обласного Всеукраїнського об'єднання демократичних сил «Злагода» керівники 20 місцевих громадських організацій (Товариство охорони пам'ятників, «Полонія», «Просвіта», Педагогічне товариство, фонд «Милосердя» й Дитячий фонд, кілька жіночих, молодіжних, музичних, спортивних та професійних спілок і ліг) зібралися, щоб поставити свої підписи під спільною угодою про створення об'єднання громадських організацій Житомирщини на підтримку Президента Л.Кучми.

Така одностайність у поведінці керівників громадських організацій спочатку дещо здивувала. Адже серед них є багато вдумливих і розсудливих людей, і застосовувати до них відомий вислiв Гегеля «Якщо всі мислять однаково, значить, ніхто не мислить» було б щонайменше несправедливо.

Утім, у бесідах тет-а-тет усе з'ясувалося. Справді, декотрі підтримують Леоніда Даниловича, але більшість уже давно зробила свій вибір не на користь Президента, а підписалися й навіть ініціативу проявили, щоб не ускладнювати собі життя.

Адже цей підпис ні до чого не зобов'язує. Отже, одностайний вступ до «Злагоди» й до інших об'єднань, ініційованих владою, нагадує вступ окремих селян до колгоспів у 30-ті роки: «Запишуся, але працювати все одно не буду».

Це стає зрозуміло й самим можновладцям. Адже недаремно присутній при підписанні цієї угоди голова житомирської облдержадміністрації Володимир Лушкін (він того дня представляв громадське об'єднання «Нова Україна») закликав присутніх припинити агітувати самих себе і йти в народ.

Вадим ЛАЗАРЕНКО
Газета: