В Україну вже втретє приїхав відомий американський учений Майкл Кремо, який репрезентує Міжнародний інститут Бхактіведанти. Зустрічаючись зі своїми українськими колегами, виступаючи з лекціями перед студентами різних ВНЗ Харкова, Одеси, Львова, він аргументовано спростовує дарвінівську теорію походження людини, яка досі посідає чільне мiсце в системі нашої освіти. Майкл Кремо твердить, що людина розумна існує на нашій планеті сотні мільйонів років, підтверджуючи це багатьма археологічними знахідками, які не беруться до уваги бюрократами від науки, оскільки цi вiдкриття геть зовсім руйнують теорії, які існують зараз. Факти, які свідчать про присутність ноmo sapiens на Землі так довго, вчений скрупульозно виклав у книзі «Невідома історія людства», яка дістала високу оцінку серед багатьох його колег і журналістів, що займаються проблемами історичної науки. «Повний огляд свідчень щодо походження людства, включаючи ті, які постійно ігноруються лише тому, що не вписуються до пануючої доктрини», — ця оцінка д-ра Філіпа Джонсона з Каліфорнійського університету книги Майкла Кремо є досить характерною для більшості відгуків про неї. Залишаючи за читачем право самому ознайомитися з фактами та висновками, викладеними у «Невідомій історії людства», я при зустрічі з ученим торкався не так власне проблем археології, як тем, пов’язаних із самим становищем науки в сучасному суспільстві, її методології та впливу на уми людей. А тому моє перше запитання стосувалося того, що сьогодні можна називати наукою й кого вважати вченим, які методи пізнання і теорії мають право називатися науковими.
— Наука означає знання. Тому вчені мають бути зацікавлені в ньому. Звичайно ж, існує безліч способів отримання цього знання. Я цікавлюся ведичною епістемологією, яку викладено в стародавніх санскритських філософських писаннях. Вони говорять про те, що існує два способи отримання знання: низхідний і висхідний. Висхідний шлях полягає в тому, що ми спостерігаємо матеріальні об’єкти, вивчаємо їх, аналізуємо й робимо певний висновок. Але згідно з ведичною епістемологією це дуже незавершений спосіб отримання знання, оскільки всі наші почуття обмежені й недосконалі. І розум, за допомогою якого ми оцінюємо почуттєві об’єкти, також недосконалий. Окрім того, що розум і почуття недосконалі, ми перебуваємо в ілюзії щодо природи цього світу, ми схильні ошукувати і здійснювати помилки. Тому ведичні епістемологи радять звернутися до низхідного процесу пізнання. Його концепція полягає в тому, що існує вищий довершений Розум, який стоїть за всім цим всесвітом. Він здатний передавати нам інформацію в нашому пошукові знання. Сучасні вчені спираються виключно на висхідний процес пізнання. І тому, на мій погляд, їх висновки не можна вважати повністю надійними. Особливо коли ми говоримо про речі, пізнання яких через обмеженість наших почуттів не може бути повним. Звідки ми можемо знати, що відбувалося на землі мільйони і мільйони років тому? Чи як ми можемо дізнатися про те, що відбувається у всесвіті в мільярдах років шляху звідси? Тому в подібних ситуаціях нам може допомогти знання, отримане за допомогою низхідного процесу знання!
У своїй роботі я беру інформацію про давноминулу історію людства з Пуран, прадавнiх санскритських історичних писань, які говорять, що людські істоти були на цій планеті сотні мільйонів років тому. Але наші археологи покладаються лише на низхідний процес пізнання. Копаючи вглиб землі, вони знаходять там артефакти, людські рештки й роблять певні висновки в своєму розумі. Але історики, філософи, соціологи науки дійшли висновку, що умовиводи розуму визначає те, як людина бачить всі ці фізичні свідчення чи докази. Іншими словами, неможливо бути повністю об’єктивним, оскільки ми все пропускаємо через свої незавершені почуття, і це є великою проблемою сучасної науки. Займаючись археологією, я бачив, як відбувається процес фільтрації знання. Більшість учених сьогодні переконано, що ми еволюціонували з примітивнiших людиноподібних істот. І ця переконаність впливає на те, як вони оцінюють свідчення, які виявляють при розкопках. Але ведичні археологи говорять, що людина існувала на нашій планеті близько двох мільярдів років потому, коли почався День Брахми, i не дивно, якщо ми знаходимо артефакти, які доводять це твердження. Проте, люди, що стоять на інших позиціях, підганяють ці факти під свою концепцію, вони знаходять причини, щоб відкинути цю знахідку, тому що вона не вписується до їхньої доктрини щодо джерел походження людини. Я називаю це процесом фільтрації знань. Хтось може сказати, що я також жертва фільтрації знань, що я цим же й займаюся. Але людина повинна сама вирішити, хто ставиться до всього багажу цих знахідок більш об’єктивно, більш науково: той, хто бере до уваги всі існуючі свідчення, чи той, хто обговорює лише їх частину. У своїй роботі я брав до уваги всі знахідки. Однак у підручниках з археології дуже багато хто з них не згадується. Коли я розмовляю в університетах зі студентами-археологами, вони дивуються тій величезній кількості доказів, про які ніколи в житті не чули. Так що низхідний процес має допомагати нам розуміти ті речі, які ми виявляємо завдяки висхідному процесові.
— Ви згадали про Вищий розум, про Веди, які багатьма сприймаються не як наукова, а як релігійна література. У нас же існує думка, що релігія і наука просто несумісні, що людина релігійна не може бути вченою, що це звання цілком належить матеріалістам. Проте багато вчених зі світовим ім’ям були віруючими людьми.
— Я не люблю використовувати слово «релігія», бо воно дискредитоване людьми, які сліпо приймають якісь догми, здійснюють неусвідомлені ритуали лише тому, що їм сказали так робити. Проте, особисто я не приймаю існуючий поділ між наукою та релігією. Я гадаю, що він грунтується на помилковому визначенні того, що є наукою і що є релігією. Істинні вчені повинні бути зацікавлені в тому, щоб знати все, що існує в цьому світі. І якщо прийняти факт, що існує один Верховний Розумний Творець усього всесвіту, то вчені мають бачити в Ньому щонайперший об’єкт для вивчення. Бо Його існування не просто об’єкт віри, воно підтверджується емпіричними фактами, які ми спроможні сприйняти за допомогою почуттів. Однак треба запитати себе: чи ми зацікавлені лише в тому, що приходить до нас через наші почуття в тому вигляді, в якому вони існують зараз, чи ми хочемо отримати все знання через удосконалені почуття? Наприклад, довгий час астрономи вивчали всесвіт лише через оптичні телескопи. Але згодом з’явилися рентгенівські телескопи, і науковцi змогли побачити нові об’єкти, усвідомити раніше невідомі якості всесвіту. Так ось, духовне життя полягає в тому, щоб випробовувати реальність духовного світу через нові здатності почуттів. Існують духовні технології, які налаштовують наші почуття так, щоб ми могли бачити цю істинну реальність. Хтось може сказати: «Я в це не вірю». Але це є подібним до того, що астроном, який працює лише з оптикою, сказав би, що не може повірити в існування того, чого він не бачить у свій телескоп. Ми повинні бути зацікавлені в усьому, що дає нам знання про всесвіт. Методи сучасної матеріалістичної науки є лише одним зі способів пізнання цього світу. Не приймаючи сліпо будь-які релігійні чи наукові догми, ми маємо скористатися тими джерелами, які дають нам повне знання про всесвіт. В іншому випадку ми видаватимемо гіпотези за встановлені наукові істини, в які всі повинні повірити. Серед таких бездоказових «наукових» догм не лише теорія еволюції, але й декілька десятків теорій так званого великого вибуху, і не підкріплені серйозними аргументами висновки про матеріальну природу свідомості, яка нібито проявляється з біохімічних реакцій, які відбуваються в мозку. Жодну з цих теорій досі не підтверджено! Більше того, існує багато свідчень, які їм суперечать.
— Хто зацікавлений у тому, щоб наше знання було неповним, у чому причина того, що нинішня наука є матеріалістичною?
— Роботу сучасних учених структуровано суспільством. В їх діяльність уряди вкладають мільйони й мільйони доларів, вони не є незалежними людьми, які живуть заради пошуку істини. У свою чергу вченi мають певний вплив у суспільстві. У цьому світі існують різні сили, які впливають на суспільство: військова, політична, економічна. Є й інтелектуальна сила суспільства. Це дуже тонкі, проте, дуже реальні речі. І ті, хто володіє цією силою, може дати напрямок руху цілої нації чи навіть усієї планети. Як це відбувається? Цілі, які ми стверджуємо для себе індивідуально чи колективно, у величезній мірі визначено нашими уявленнями про те, хто ми й звiдки прийшли. Наприклад, якщо я гадаю, що я американець, то я поводжуся відповідно до цього досить могутнього положення. Вчені, особливо дарвіністи, довго володіли цією могутністю, цією владою твердити нам, хто ми і звідки прийшли. Відповіді, які вони дають на фундаментальні запитання, дуже матеріалістичні. І оскільки люди перебувають під впливом цих концепцій, то не є дивним, що цивілізація взяла матеріалістичний напрямок. Дарвіністи сьогодні мають монополію в системі освіти. А монополісти, як відомо, не люблять розлучатися зі своєю неподільною владою. Якщо якась партія має монополію на політичну владу в країні, то вона її так легко не віддасть. Точно так само група вчених, яка має монополію на систему освіти в світі, так легко від неї не відмовиться. Тому існує такий опір усіляким змінам, ідеї про існування Вищого Розуму не дають просочитися в суспільство. Адже це обернеться фундаментальними змінами в соціальній, економічній, політичній, культурній сферах.
— Тобто, дискусії вчених зовсім не таке безпечне й відірване від життя заняття, як це може здатися на перший погляд?
— Так, тому що все починається з того, як ми сприймаємо навколишній світ. Наприклад, я вивчаю «Бхагавад-гіту». У шістнадцятому розділі цієї книги говориться, що існують певні типи філософів, які вірять у те, що немає ніякого вищого контролю, що все тут виникло завдяки чистому випадкові. А раз так, то у людського життя немає ніякої вищої мети, ми самі можемо поставити цю мету. Люди, що підпадають під вплив такої філософії, думатимуть, що сенс життя полягає в тому, щоб насолоджуватися матеріальними речами до самої смерті. І «Бхагавад-гіта» говорить, що вони відчуватимуть надзвичайний неспокій, оскільки їх все життя мучитимуть мільйони невиконаних бажань. Там же говориться, що такі люди створюватимуть механізми руйнування світу. Йдеться не лише про ядерну, хімічну, біологічну зброю, на створення якої витрачаються мільярди, але й промисловість, яка отруює воду, землю, повітря. Все це починається з певного погляду на світ. І якщо ми сьогодні хочемо серйозних змін, то необхідно змінити основоположний погляд на світ. Ми маємо усвідомити, що треба вести просте життя, щоб більшу частку своєї енергії витрачати на розвиток свідомості.
— Наскільки мені відомо, сучасні дослідження фізиків підтверджують істини, викладені у прадавнiх священних текстах. Наприклад, у Ведах сказано, що все творіння починається зі звуку. Те ж саме твердить і Біблія, говорячи: «спочатку було Слово», тобто звук, вібрація.
— Нещодавно я читав повідомлення астрофізиків, які змогли виявити у всесвіті деяку звукову вібрацію, яка, на їх думку, існувала до цього горезвісного великого вибуху. Щоправда, я не думаю, що вони вірять у те, що ця вібрація є посланням Вищого Розуму. Звук, про який ви говорите, згідно з ведичною концепцією, містить у собі знання, яке підносить наш розум до сприйняття того, що всі ми є чистою живою свідомістю. Але, на жаль, зараз ми забули про це. Проте, ця звукова вібрація, яка виникає з нашого предковічного дому, з якого ми всі з’явилися до матеріального світу, здатна звільнити нас із полону ілюзії.
