«День» справедливо поважають дипломати

Мій робочий день, можна сказати, починається з газети «День». Уже шість місяців як я постійно її читаю. Це честь, бути читачем цікавої газети. Головний редактор пані Лариса Івшина може пишатися тим, що сформувала довкола газети контингент високоінтелектуальних, професійних авторів і вимогливих читачів.

Можу з упевненістю сказати, що газету «День» справедливо поважають дипломати. На відміну від інших щоденних видань, тут займають провідне місце не сенсаційні соціально-побутові питання, а теми глобального загальнонаціонального значення для країни та народу. У мене сформувалася точка зору, що газета «День», висвітлюючи всі історичні події та процеси, що відбувалися на території України з часів древніх скіфів і до наших днів, уперше звертаючись до недосліджених історико-політичних питань, об’єктивно оцінюючи перемоги й втрати народу, «струшує» покоління історичною пам’яттю, закликає їх позбавитися навіяної ностальгії за минулим, усвідомити себе й зайняти гідне місце в сучасному світі.

Мушу особливо відзначити цінність і значення виданих за останні роки газетою «День» книжок — «Україна Incognita», «Дві Русі», «Екстракт +150», «Екстракт +200», а також книжки «Day and Eternity of James Mace» про американського професора Джеймса Мейса, котрий присвятив своє життя й творчі зусилля вивченню делікатних питань сучасної історії України, особливо істини про одну з жахливих трагедій двадцятого століття — Голодомор. Ці книжки знайомлять читачів зі справжнім духом «Української України», висвітлюють роль у долі народу багатьох відомих осіб, які залишили свій слід в історії. Саме у цих книжках можна отримати правдиві відповіді на питання «хто є хто?» у сучасній політичній історії України.

Із задоволенням можу назвати десятки авторів і статей, що привернули мою увагу в цих публікаціях. У книжці «Україна Incognita» в статті «Пророка не чують на своїй землі» духовний батько українського народу Тарас Шевченко подається таким чином, що його неможливо не полюбити.

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну Святого Бога,
За неї душу погублю...

А приклади, взяті з поеми «Мойсей» Івана Франка, вельми повчальні для сьогоднішнього становлення національної держави в Україні.

Якщо говорити коротко, представлені газетою «День» книжки, як певний сигнал історичної пам’яті, спрямовані прямо на суспільну свідомість України й щеплять відданість, гордість, любов до Батьківщини, народу й мови, як і віру в майбутню сильну, розвинену Україну.

Сподіваюся, що «Екстракт +200» та інші книжки незабаром будуть видані англійською мовою й стануть надбанням ще більшої кількості читачів.

Бажаю всьому колективу редакції газети «День», якій цього року виповнюється 15 насичених подіями років, подальших успіхів у професійній діяльності й особистому житті.